Незважаючи на те, що "Oomph!" є однією з найвпливовіших німецьких індастріал-груп, успіх прийшов до них далеко не відразу. Уродженці Вольфсбурга Деро Гой і Андреас Крап почали спільні музикування ще в школі, а в 1989 році стали учасниками нью-вейв-банди. На якомусь фестивалі хлопці познайомилися з Робертом флюксій і разом з ним вирішили організувати новий проект.
Першою справою "Oomph!" вирушили до Іспанії, де записали демо, розтиражоване в кількості 500 штук. Після повернення до Німеччини за допомогою тих плівок хлопці придбали контракт з берлінським лейблом "Machinery Records". У 1991-му вийшов перший сингл, "Ich Bin Du", зроблений з закосом під "KMFDM". На наступний рік підоспів і повнометражний альбом, "OOMPH!". І якщо ця робота була здебільшого побудована на електроніці, то надалі група стала додавати в свої композиції гітарного драйву.
Вперше така тенденція з'явилася на синглі "Breathtaker", а потім була розвинена на альбомі "Sperm". Жорсткість саунду супроводжувалося спробами вийти за рамки цензури. Так, у кліпі "Sex" були використані кадри злягання літній парочки, тому дане відео заборонили до показу на MTV та інших каналах.
Третій альбом, "Defekt", вийшов найбільш агресивним, та й у текстовому плані реліз був досить похмурим. Виходу диска супроводжували виснажливі гастролі, протягом яких команда скористалася послугами барабанщика Лео і бас-гітариста Тобі. У той час "Oomph!" вдалося пробитися на MTV з кліпом "Ice Coffin", що в свою чергу призвело до привабливій пропозиції від фірми "Virgin Schallplatten". Втім, попередній лейбл не поспішав відпускати своїх підопічних, тому, зціпивши зуби, музиканти виконали контрактні зобов'язання записом експериментального альбому "Wunschkind". Дебют на "Virgin", що відбувся двома роками пізніше, приніс команді перше потрапляння в національний Топ 50. У тому ж 1998-м "Oomph!" виступили на фестивалі "Dynamo", де їх побачило близько 250 тисяч глядачів.
На наступному релізі колектив зробив розворот у бік мелодійності, а в запису однієї з пісень прозвучали на "Plastik", взяла участь сама Ніна Хаген. На підтримку альбому було організовано турне в компанії зі "Skunk Anansie", що додало німецьким індустріальщікам додаткові очки.
У 2001-му вийшов черговий лонгплей, "Ego", подібний за саундом з попередником. Критики зустріли його досить прохолодно, однак платівка трохи бути присутнім в національному Топ 20. Як би там не було, але відносини колективу з "Virgin" також не склалися, і після спільного туру з "HIM" і появи на "Оззфесте" команда перебралася під дах "Gun / Supersonic". Перед виходом альбому "Wahrheit Oder Pflicht" "Oomph!" випустили сингл "Augen Auf!", з яким вибилися в лідери німецьких чартів. Тираж диску розлетівся протягом 12 годин, а в 2005-м пісня була взята на озброєння FIFA. Команда закріпила широковідомим успіх, пробивши гарячу десятку альбомом "GlaubeLiebeTod". Одна з композицій носила провокаційна назва "Gott Ist ein Popstar" (Бог - поп-зірка), і деякі радіостанції її бойкотували, проте популярність групи продовжувала зростати.
На цій хвилі вирішили поквапитися діячі з "Virgin", що запустили в продаж збірка "Best of Virgin Years: 1998-2001", на що музиканти відповіли виданням офіційної компіляції хітів, "Delikatessen". Влітку 2007-го колектив викинув на прилавки свій перший DVD, "Rohstoff".