Overkill

Прообразом цієї команди є панк-група "The lubricants", що грала панк-рок на території Нью-Джерсі ще наприкінці 70-х років. Назва "Overkill", запозичене їх пісні "Motorhead", з'явилося на початку наступного десятиліття. Оригінальний склад банди виглядав так: Боббі "Бліц" Еллсвортс (вокал), Ді Ді Верні (бас), Боббі Густафсон (гітара) і Рет Скейтс (ударні). Атакувавши нью-йоркські клуби типу "L amours", хлопці незабаром заробили собі славу таких собі металевих "синіх комірців".

У 1984-му "Overkill" своїми силами випустили однойменний EP, а в 1985-му здобули контракт з "Megaforce records". У тому ж році група завдала нищівного треш-удар, викинувши на прилавки полноформатнік "Feel the fire". У 1987-му колектив придбав "мажорний" статус, перебравшись під дах "Atlantic records", де провів наступні сім років.

Незабаром після цього почалися кадрові перестановки. Першим з "Overkill" пішов Скейтс, який передав естафету Сіду Фальку. Не встигла група випустити два альбоми, як заявив про свій відхід Густафсон, що був основним сонграйтером. Однак і цей удар колектив витримав з гідністю. Замість одного гітариста в команді тепер з'явилося аж два - Роб Канневіно і Меррітт Гант (екс-"Faith of fear"). Тим часом звучання "Overkill" ставало все брутальніше, а число прихильників гурту неухильно зростала. Особливо фанати обожнювали такі речі як "Rotten to the core", "Hammerhead", "Fuck you" (кавер "DOA"), "Evil never dies", "Hello from the gutter".

У 1993-му в складі відбулася чергова рокіровка, і місце Фалька зайняв Тім Малларе. На наступний рік команда зробила прощальний альбом для "Atlantic", а в 1995-му нарешті спромоглася записати свій перший офіційний концертник, "Wrecking your neck".

До початку нового тисячоліття "Overkill" встигли нарізати три студійні альбоми, один збірник концертно-бестових речей ("Fuck you and then some") і одну компіляцію каверів ("Coverkill"), на якій вони віддали належне "Black Sabbath", "Jethro Tull "," Sex pistols "та іншим улюбленим артистам. Весь цей час в банді працювали гітаристи Джо Комю (екс-"Liege Lord") і Себастьян Марино (екс-"Anvil"). До 2000 року Комю пішов у "Annihilator", Марино теж кудись зник, а всі гітарні партії звалили на Дейва Лінський. Бідоласі довелося промучився близько двох років, перш ніж йому на допомогу прийшов колишній партнер Ді Снайдера, Дерек Тейлер.

Повернувшись до форми квінтету, "Overkill" випустили концертний альбом "Wrecking everything". Це був дебют групи на лейблі "Spitfire records", на якому також вийшли дві наступні студійні роботи: "Killbox 13" і "ReliXIV". Незабаром після того, як "ReliXIV" потрапив на прилавки магазинів, про свій вихід заявив Малларе, чесно відстукати в команді більше десяти років. Його місце перед черговими гастролями зайняв колишній учасник "Hades" Рон Липники.