P.O.D.

Група "POD" з каліфорнійського містечка Сан-Дієго утворилася на початку 90-х років, а її назва являло собою скорочення від "Payable On Death". Організаторами проекту були гітарист Маркос Кьюеріел і барабанщик ВУВ Бернардо, яким на перших порах склали компанію Сонні Сандовал (вокал) і Гейб Портілло (бас). Творчість команди можна було охарактеризувати як реп-метал, хоча в ньому також зустрічалися елементи реггі і панку.

Що стосується текстів, то вони мали релігійну спрямованість, та хлопці і не приховували своїх християнських коренів. У 1992-му вийшло демо "Payable On Death", після чого Гейб змінив Траа Деніелс. Двома роками пізніше на світ з'явився дебютний альбом, "Snuff the Punk", виданий невеликим лейблом "Rescue Records", чиїм власником був батько вувались (він же припадав Сонні дядьком).

Ця ж фірма випустила лонгплей "Brown" і концертний альбом "Payable on Death Live". Всі три релізу особливого успіху не мали, але завдяки активній концертній діяльності команда потрапила в поле зору "Atlantic Records". Справа закінчилася мажорних контрактом, проте перед тим остаточно стати на ноги, "POD" записали для своїх найвідданіших шанувальників EP "Warriors".

Офіційний "Євроатлантичний" дебют відбувся у серпні 1999-го, коли вийшов диск "The Fundamental Elements of Southtown". Спочатку продажі йшли якось мляво, але потім народ розкуштував пісні "Southtown" і "Rock the Party (Off the Hook)", і справа налагодилося. Тираж платівки перевалив за мільйон екземплярів, а в себе на батьківщині "POD" стали справжніми героями. На "San Diego Music Awards" група отримала премії в трьох номінаціях: "Best Hard Rock or Metal Group", "Album of the Year", "Song of the Year". Близько року команда провела на гастролях, нарізаючи кола в компанії з "Crazy Town", "Staind" та іншими. 11 вересня 2001 вийшло її нове творіння, "Satellite". Незважаючи на траурну для Америки дату релізу, роботу чекав великий успіх, що обумовлювалося наявністю таких хітів як "Alive", "Youth of The Nation", "Boom", "Portrait".

Альбом дебютував в "Billboard" на шостій позиції, причому його тираж перевищив три мільйони копій. У 2003-му команда розлучилася з Маркосом, а на його місці матеріалізувався Джейсон Трабі з "Living Sacrifice". Дебют гітариста відбувся на диску "Payable on Death", де колектив віддалився від репові фішок.

Хоча завдяки хіту "Will You" альбом приземлився на 9-му рядку "Billboard", комерційний успіх у нього був значно нижче, ніж у попередника. Однією з причин цієї невдачі було недостатня увага до промоушену з боку "Atlantic", оскільки лейбл у той момент був стурбований рішенням власних кадрових питань. В кінці 2005-го група випустила EP "The Warriors EP, Volume 2", а через пару місяців на світ з'явився черговий лонгплей, "Testify". Якщо три попередні платівки продюсував Говард Бенсон, то тепер на його місці опинився Глен Баллард. Втім, ця рокіровка не допомогла й з-за триваючих конфліктів колективу з лейблом продажу знову впали.

Справа закінчилася розлученням, і музиканти підвели риску своєму "атлантичного" періоду випуском збірки "Greatest Hits: The Atlantic Years" (на який вмістилася і парочка нових пісень). Незабаром після цього відійшов від справ Трабі, а в 2007-му в рідні пенати повернувся Маркос. У тому ж році музиканти уклали новий контракт з "Columbia Records" і стали готувати альбом з робочою назвою "When Angels and Serpents Dance".