Paganini

В кінці 70-х Марко Паганіні (р. 4 травня 1961) поїхав з рідної Швейцарії в Англію, де спробував свої сили в металевій команді "Tygers Of Pan Tang". Тривалого альянсу з цією групою у нього не склалося, але під час одного спільного концерту зі "Scorpions" його примітила Барбара Шенкер. Її брат, знаменитий "скорпіон" Рудольф, запропонував Марко перебратися до Ганновера, що той, власне, і зробив, причому в результаті цієї авантюри вокаліст виявився за стійкою мікрофона у банді "Viva", де клавішами завідувала Барбара.

Провівши в колективі близько трьох років і записавши з ним кілька альбомів ("What The Hell Is Going On!" І "Dealers Of The Night"), Паганіні усвідомив, що настав час обзавестися власним проектом.

Свою задумку Марко вирішив здійснити на території Швейцарії, а щоб не повертатися додому з порожніми руками, він прихопив з "Viva" гітариста Ральфа Мерфі. Крім того, партнерами вокаліста по групі, що отримала скромну назву "Paganini", стали Едгар Заноні (гітара), Исо (бас) і П.Б. Бега (ударні).

У 1985 році вийшов дебютний альбом, "Weapon Of Love", примітний перш за все тим, що на його обкладинці красувався зелений кулак з червоною дулею. Втім, це було не єдине достоїнство платівки, адже на ній була присутня композиція "Berlin By Night", що пробрався в німецькі чарти і саундтрек до фільму "Alpha City". Другий лонгплей, "It s A Long Way To The Top", з'явився на світ два роки опісля. Диск був записаний тим же складом, і, так само як і дебютник, вийшов на фірмі "Phonogram Records". Альбому теж супроводжував чартової успіх, і завдяки цьому "Paganini" отримали можливість виступити на розігріві у "Motley Crue" під час туру "Theater Of Pain".

Що сталося далі - до пуття неясно, але до третього альбому Паганіні прийшов до контракту від "Gruezi / Baur Music" і радикально оновленої конфігурацією. Тепер партнерами Марко були гітарист Енджі Шіліро, який встиг раніше засвітитися в "Kingdom Come", басист Ензо Бутта, ударник Віто Сесере і клавішник Матіас Блюнштейн.

Альбом "Detox" був примітний наявністю треку "Time", подарованого Паганіні Принцом, але більше нічого особливо цікавого на платівці не було. Незабаром після її виходу настали Гранжеві часи, і Марко заморозив свій проект на кілька років. Лише під кінець тисячоліття музикант об'єднався з своїм давнім продюсером Віком Верджітом (екс-"Toad") і випустив під маркою "Paganini" пару синглів ("My Life" та "Follow The Sun"). Повноцінне відродження команди трапилося в 2003 році, коли Марко з Дейлі Пауерсом (гітара), Дієго Рапачетті (ударні) і Тіно Тедеско (бас) записав альбом "Esoterrorism", що відображає реалії сучасного світу.

Проте у "Paganini" залишалися давні фанати, що ностальгують за "золотими 80-м", і спеціально для цієї публіки в 2005 році група перезаписала свої старі класичні речі в новому розумінні. Після туру на підтримку диска, що одержав назву "Resurrection", група увійшла в контакт з продюсером Герхардом Магіном ("Crematory", "Mystic Circle") та за його участю підготувала свіжий матеріал для альбому "Medicine Man".