Paul Rodgers
Ще в підлітковому віці хлопець почав складати пісні, попутно освоївши гітару, піаніно і бас. У 13 років Пол вже щосили виступав у місцевих клубах, а відразу після закінчення школи разом з групою "The Roadrunners" вирушив підкоряти Лондон. Наступними етапами в отриманні досвіду стали ритм-енд-блюзові команди "The Wildflowers" і "Brown Sugar". В останній з цих формацій Роджерса виявив гітарист Пол Коссофф, спокусив вокаліста організацією спільного проекту "Free".
В кінці 60-х - початку 70-х група поряд з "Led Zeppelin" стала найвідомішим постачальником британського важкого блюзу. "Free" випустили чимало цікавого матеріалу, серед якого виділявся рок-гімн "All Right Now". У 2000 році число радіоефірів цієї пісні, написаної Полом в співдружності з басистом Енді Фрейзер, перевалила за два мільйони.
Після розпаду "Free" Роджерс разом з гітаристом "Mott The Hoople" Міком Ральфса організував нову команду, "Bad Company". Цей проект виявився не менш успішним ніж попередній, і більш "довгограючим". За перші десять років свого існування "погана компанія" справила на світ шість мультиплатинових альбомів. У той період Роджерсом були написані та виконані такі хіти як "Feel Like Making Love", "Can t Get Enough", "Shooting Star", "Bad Company", "Run With The Pack" і багато інших. До того ж Пол проявив себе не тільки як серйозний вокаліст, але також як і неабиякий гітарист і клавішник. У 1983 році музикант записав свій перший сольний альбом, на якому сам виконав всі інструментальні партії. Незабаром після цього Роджерс зійшовся з колишнім гітаристом "Led Zeppelin" Джиммі Пейджем, з яким організував проект "The Firm".
Група проіснувала недовго, але встигла провести пару турів і випустити два вдалих альбому з такими хітами як "Radioactive", "Satisfaction Guaranteed" і "All The King s Horses". Початок наступного десятиліття Пол зустрів у компанії колишнього барабанщика "Who" Кенні Джонса. Їхній спільний проект "The Law" прославився тим, що підкорив вершину AOR-чарту "Billboard" з піснею "Laying Down the Law".
Наступні дві сольних платівки музиканта були триб'юту. Перша з них, EP "The Hendrix Set", була присвячена генієві Джимі Хендрікса, а друга - творчості видатного блюзмена Мадді Уотерса. Альбом "Muddy Waters Blues" номінувався на "Grammy", а в його створенні взяли участь такі музиканти як Бадді Гай, Джефф Бек, Річі Самбора, Девід Гілмор, Стів Міллер, Брайан Мей, Брайан Сетцер та інші. У другій половині 90-х вийшли диски "Now" і "Live", видані як окремо, так і в здвоєному варіанті. Їхній появі супроводжувало світове турне та випуск синглу "Soul of Love", який застряг у радіоефірі більш ніж на півроку. В кінці тисячоліття музикант взяв участь в реюніон класичного складу "Bad Company", але з настанням міленіуму повернувся з сольним альбомом "Electric", сингл "Drifters" з якого провів в гарячій десятці вісім тижнів.
Наступні три роки Роджерс колесив по всьому світу, як з "поганою компанією", так і без неї. В кінці 2004-го Пол став учасником святкування 50-річного ювілею "Fender Stratocaster", де виступали багато відомих артистів, у тому числі і Брайан Мей. Там Роджерс і Мей разом виконали "All Right Now", і це послужило поштовхом для їх більш тісного співробітництва. З того моменту не минуло й кількох місяців, як Пол з двома "Квін" виїхав на гастролі, за підсумками яких під маркою "Queen + Paul Rodgers" вийшов концертний альбом "Return of the Champions".