Peanut Butter Conspiracy

Психоделічна лос-анджелеська команда "Peanut Butter Conspiracy" утворилася в 1966 році на руїнах фолк-рок-бенду "Ashes". В оригінальний склад "PBC" увійшли Алан Брекетт, Ленс Фент, Джим Войт, Джон Меррілл і Барбара Робінсон. Вже після першого синглу "Time is after you" колектив з маленького лейбла "Rising Sons" перейшов під крило могутньої "Columbia". Тут за допомогою продюсера Гері Юшера "Peanut Butter Conspiracy" дебютували з сорокап'яткою "It sa Happening Thing", якій вдалося засвітитися в національних чартах.

Наступний міньйон, "Then Came Love", хоча і не мав комерційного успіху, зате увійшов в аннали музики як одна з перших спроб в симфо-року. Дебютний лонгплей "The Peanut Butter Conspiracy Is Spreading" так само записувався під контролем Юшера, який для поліпшення звучання запросив на сесії двох інших музикантів, Глена Кемпбелла і Джеймса Бертона.

Альбом був прекрасним зразком часів "flower power", з сильними композиціями Меррілла-Брекетт типу "Most Up til Now" і "Why Did I Get So High?". Вокальні гармонії а-ля "The Mamas and The Papas" супроводжувалися "мрійливими" психоделічними рифами.

Незважаючи на досить непоганий матеріал, диск лише зачепився за кінець другої сотні "Billboard", та й то в основному завдяки відгукам відвідувачів концертів "PBC". Перед записом другого альбому до складу "Peanut Butter Conspiracy" був доданий екс-учасник "Sound Machine", лідер-гітарист Білл Вольф. На цей раз сесійний процес контролювався самими музикантами, що тільки пішло на користь. Альбом "The Great Conspiracy" з такими чудовими треками як "Lonely Leaf", "Living, Loving Life", "Too Many Do" і "Ecstasy" став кращою роботою "PBC", а композиція "Too Many Do", незважаючи на її значну тривалість, отримала прописку в радіоефірі.

На підтримку платівки пройшло національне турне, а, крім того, група з'явилася на "Sky River Rock Festival" у Султана. Останній сингл ("I ma fool"), що вийшов на "Columbia", став завсідником на радіостанціях Західного Берегу, проте без належної підтримки лейблу пісня зайняла всього лише 125-й рядок у "Billboard".

Розлучившись з "колумбійцями", команда знайшла притулок на "Challenge", дочірній фірмі "Warner". Одночасно оновився і склад групи, в якому з'явилися екс-органіст "Clear Light" Ральф Шукетт і барабанщик Майкл Неї. Матеріал для третього альбому був повністю написаний одним Брекетт (без участі Меррілла) і представляв собою різношерсту добірку треків у стилі білого каліфорнійського соулу. З усіх композицій виділялися "It s Alright" і "Try Again" з чудовим вокалом Барбари Робінсон. На жаль, дні "Peanut Butter Conspiracy" були вже полічені, і після нетривалих гастролей на підтримку "For Children Of All Ages" група розпалася.

Меррілл і Брекетт зайнялися письменництвом пісень для інших артистів, яких самі ж і продюсували. Барбара у 70-х гастролювала зі своїм новим чоловіком, але проте успіх уникав її. У 1988 році вона померла, руйнує надії прихильників "Peanut Butter Conspiracy" на повноцінний реюніон їх улюбленої команди. Два роки по тому в інший світ відійшов і Джим Войт.