Pestilence

Голландські брутальщікі "Pestilence" стартували в середині 80-х. Спочатку їх було всього троє: Ренді Мейнхард (гітара), Марко Фоддіс (ударні) і Патрік Мамелі (вокал, гітара). Трохи згодом до них приєднався бас-гітарист Мартін Ван Друнен, відібрав у Мамелі мікрофон. Квартет випустив пару демок ("Dysentery" в 1986-м і "The Penance" в 1987-м), за стилем нагадували щось середнє між "Sepultura" періоду "Shizophrenia" і "Possessed".

Ці записи допомогли хлопцям просочитися на "Roadrunner Records", де у 1988 році вийшов їх дебютний лонгплей. Матеріал на альбомі вийшов більш щільним і сфокусованим, ніж на демках і представляв собою забійний брутальний треш. Незабаром після виходу "Malleus Maleficarum" з колективу втік Мейнхард, який подався в іншу треш-банду, "Sacrosanct".

У "Pestilence" його місце зайняв Патрік Утервійк, з яким був записаний другий полнометражнік, "Consuming Impulse". Цього разу музиканти повернулись від трешу до дез-металу, причому якщо раніше Ван Друнен використовував чистий вокал, то тепер він, як і личить детстеру, просто гарчав у мікрофон. Щоправда, Мартін після виходу другого альбому недовго протримався у складі і пішов у "Asphyx".

Виниклу вокально-басову проблему вирішили наступним чином: з американської команди "Cynic" запросили басиста Тоні Чоя, а мікрофон за старою звичкою забрав до себе Мамелі. У цій конфігурації "Pestilence" записали третій і, на думку багатьох, найсильніший альбом, "Testimony Of The Ancients", а також провели турне на його підтримку. Слідом за цим Чой, офіційно не був членом групи, відбув до рідної Флориди. Знову утворилася вакансію заповнив голландець Йероен Пол Тесселінг. Між тим, присутність Чоя не пройшло дарма, адже він приніс в "Pestilence" джаз-металеві елементи. Цю тенденцію команда спробувала розвинути на своєму четвертому альбомі.

Експеримент зі схрещування дета з джазом і ф'южн музиканти хотіли проводити з продюсером, який не мав стосунку до металу, але після декількох відмов зупинилися на Стіва Фонтану, який раніше працював з Марті Фрідманом. Неабияк намучившись з гітарними синтезаторами, хлопці, нарешті, створили те, що їм хотілося, причому звучання дійсно вийшло досить-таки цікавим.

Але у представників "Roadrunner" було на цей рахунок інша думка, і вони залишили групу без підтримки. У результаті подальше турне пройшло аби як, і це був початок кінця. Звиклі до постійного зростання успіху "Pestilence" раптово опинилися перед стіною нерозуміння. У колективі почалися тертя, й у підсумку довелося прийняти рішення про розпуск групи. У вигляді епітафії "Roadrunner" випустили збірник "Mind Reflections", куди увійшли композиції з усіх чотирьох альбомів, а також записи, зроблені на фестивалі "Dynamo Open Air" в 1992 році і одна рідкісна річ, "Hatred Within", яка виходила раніше в компіляції "Teutonic Invasion Part II". Ще пізніше про "Pestilence" згадали в 1998 році, коли фірма "Displeased Records" перевидала "Malleus Maleficarum", додавши туди треки з обох демо.

У 2006-м на "Metal War Productions" був випущений архівний концертний альбом "Chronicles of the Scourge" з матеріалом кінця 80-х. Через два роки фани "Pestilence" отримали радісну звістку про те, що їхня улюблена команда відродилася. У січні 2008-го Мамелі, Чой і барабанщик Пітер Уайлдер зібралися записати новий альбом зі звучанням, які перебували між "Testimony Of The Ancients" і "Spheres".

Читате також