Peter Criss
Спроби отримати роботу у Елтона Джона і в "New York Dolls" провалилися, і тоді барабанщик дав оголошення в газету, круто змінило його життя. Замітку прочитали Пол Стенлі і Джин Сіммонс, які взяли хлопця у свою команду, що прогриміли згодом на весь світ під ім'ям "Kiss". Кожен з учасників групи взяв собі псевдонім і вибрав якийсь імідж, причому Кріскула перетворився на Пітера Крісса, а його сценічним персонажем став Кіт.
До середини 70-х "Kiss" досягли статусу суперзірок, але роль барабанщика в цьому була невелика. Становище дещо змінилося під час запису альбому "Destroyer", в який за пропозицією Пітера включили баладу "Beth" (оригінал був написаний ним ще за часів "Chelsea" і називався "Beck").
Композиція попала в гарячу десятку і тим самим допомогла "Destroyer" дістатися до платинової позначки. Під час перебування "Kiss" Пітер заспівав не тільки в "Beth", а й у ряді інших пісень: "Black Diamond", "Hard Luck Woman" (Топ 20), "Dirty Livin", "Nothin to Lose", "Mainline" , "Strange Ways", "Getaway", "Baby Driver", "Hooligan", "I Finally Found My Way". У 1978 році всі учасники команди випустили по сольника, але робота Крісса виявилася самої попсової і тому мала найменший комерційний успіх. До того часу Кот вже практично не міг обходитися без пляшки, і це позначилося на його кар'єрі. У створенні альбому "Dynasty" він приймав мінімальну участь, а на сесіях "Unmasked" його взагалі не було.
Хоча й на тому, і на іншому диску ім'я Крісса фігурувало, з ним все ж довелося розлучитися. Покинувши групу, Пітер спробував зайнятися сольною кар'єрою, проте справа йшла туго. Диск "Out of Control" продавався з рук геть погано, а супутній сингл "I Found Love" пролетів повз чартів.
У 1982-му Крісс випустив ще один альбом, "Let Me Rock You". Тут на відміну від попередньої роботи Пітер зробив ставку не на свої пісні, а на чужій матеріал (на платівці звучали речі Расса Балларда, Джона Леннона і навіть Джина Сіммонса). Втім, трюк не спрацював, і покупці не поспішали розбирати нове творіння колишнього Кота. Наступні десять років Крісс провів, споживаючи алкоголь і беручи участь у різних проектах, жоден з яких не протримався більше року. У 1989-му Пітер допоміг своєму колишньому соратнику Ейсу у створенні диска "Trouble Walkin", той у свою чергу відзначився на "котячому" сольнику "Cat # 1", примітному наявністю акустичній версії "Beth".
У середині 90-х відбувся реюніон класичного складу "Kiss", проте під час запису "Psycho Circus" ні Крісс, ні Фрьолі не довірили всіх партій, а пізніше і той, і другий були звільнені з групи. На початку століття Пітер спробував зайнятися акторською кар'єрою, але потім на довгий час зник з поля зору. Музикант повернувся в 2007-м з особистісно-баладних альбомом "One for All".