"Petra" - одна з найбільш успішних команд, що виконують так званий християнський рок. Група була організована в 1972 році гітаристом Бобом Хартманом, який працював у той час у Християнському Навчальному Центрі в американському місті Форт Уейн. До себе в компанію він залучив трьох студентів цього закладу - Грега Хауфа (гітара, вокал), Джона ДеГроффа (бас) і Білла Гловера (ударні).
Почавши грати у себе в місті, "Petra" зустріла опір з боку місцевих церковних діячів, спочатку вважали рок-н-рол диявольською музикою, однак релігійна молодь думала інакше і регулярно відвідувала концерти "Петри". У 1973-му група підписала контракт з "Myrrh Records" і на наступний рік випустила однойменний дебютний альбом. Перший реліз за стилем нагадував кантрі-рок у дусі "Eagles" і помітно відрізнявся від подальших платівок.
Наступна полнометражка, "Come And Join Us", з'явилася лише через три роки. Альбом мав уже більш хард-рокове звучання, в основному завдяки манері виконання нового вокаліста Грега Волз. З усього матеріалу на цьому диску виділявся знаменитий кавер Расса Балларда "God Gave Rock n Roll To You". Незабаром після виходу "Come And Join Us" пішли Хауф, ДеГрофф і Гловер, і склад почало лихоманити.
Внутрішня нестабільність відбилася і на продажу платівок, в результаті чого кілька разів виникало питання про розпуск групи. Однак Хартман і Волз продовжували боротися за виживання і на початку 80-х за участю нових рекрутів, бас-гітариста Марка Келлі і клавішника Джона Слік, випустили відносно вдалий альбом "Never Say Die". Вже після виходу платівки в команді з'явився ударник Луї Уївер, що застряг в складі на цілих 22 роки. Наступні три студійні роботи також були успішними, і аудиторія "Petra" значно розширилася. Але, незважаючи на зростаючу популярність, флуктуації в складі тривали. У 1984-м місце Сліки зайняв Джон Лорі, а в 1985-м, втомлений від нескінченних гастролей, пішов Волз. Новим вокалістом став екс-учасник "Head East" Джон Шлітт. Його голос був грубіше, ніж у Волз, і тому група почала рухатися в хардовим напрямку, висунувши на перший план гітари, і залишивши клавішні на других ролях.
Подальшому обваження саунду сприяла поява у групі бас-гітариста Ронні Кейтс, що грав раніше в християнській металевої команді "Stryper". Майже десять років "Petra" перебували на гребені популярності, випустивши ряд гідних альбомів, три з яких ("Beyond Belief", "Unseen Power", "Wake-Up Call") удостоїлися премії "Grammy" в категорії "Best Rock Gospel Album" .
У 1995-му Хартман відійшов від справ і зосередився на сімейні проблеми, а слідом за ним команду залишив і Лорі. У складі знову почалася чехарда, а саунд тим часом став ближче до софт-року. У принципі, диски "Petra" продовжували непогано розкуповуватися, а в 2000 році група обзавелася четвертої "Grammy", проте багато хто звинувачував команду у відступництві. Незабаром після виходу "Double Take" контракт з "Word Records" був розірваний, і колектив перейшов працювати на "Inpop Records". Цей лейбл змусив музикантів осучаснити своє звучання і назвати свій черговий альбом "Revival". Втім "відродження" команди не вийшло, і робота залишилася без особливої уваги. Ядро групи на той момент складали "старички" Шлітт, Хартман і Уївер, а в турне брали участь також клавішник Брайс Белл, гітарист Куінтон Гібсон і басист Грег Бейлі.
У 2003-му команда несподівано розлучилася з Вівер, і його місце згодом зайняв Пол Сіммонс. У тому ж році вийшов альбом "Jekyll & Hyde", на якому "Petra" повернулася до цього важкого року, за яким так скучили її фанати. Незважаючи на те, що робота була зустрінута з захопленням і номінувалася на "Grammy", до розпаду групи залишалося небагато часу. У 2005 році Шлітт і Хартман вирішили закрити проект. Наостанок колектив провів прощальне турне, за підсумками якого вийшли концертний CD і DVD.