Placebo

Історія цього інтернаціонального колективу, що складався з англійця з шотландсько-американським корінням Брайана Молко (нар. 10 грудня 1972), шведа Стефана Олсдал (р. 31 березня 1974, Готенбург) і швейцарця Роберта Шульцберга, сходить до того моменту, коли Молко познайомився з Олсдалом в одній зі шкіл Люксембургу. Другий раз хлопці випадково зустрілися на одній зі станцій лондонської підземки.

Відродження знайомства вони вирішили відзначити підставою власної банди, що отримала назву "Ashtray Heart". Брайан перед цим навчався в драматичному коледжі, але акторська стезя його не дуже привабила, і він прийняв рішення повністю присвятити себе музиці.

Стиль новоствореного проекту потихеньку трансформувався від арт-року до панку та нової хвилі, чому сприяло залучення барабанщика Роберта Шульцберга. Останній до цього грав в одній команді шведської разом із Стефаном, а в Лондон приїхав повчитися на перкусіоніста.

Дебют "Placebo" (вивіска до того часу змінилася) відбувся в кінці 1995 року з виходом синглу "Bruise Pristine" на незалежному лейблі "Fierce Panda Records". Реліз був зустрінутий публікою добре, і на це звернули увагу великі фірми. Тепер перед музикантами відкрився вибір, і вони зробили його на користь "Deceptive Records", на якій в лютому 1996-го вийшов другий сингл, "Come Home". Незабаром з'явився і однойменний дебютний альбом "Placebo", також тепло прийнятий слухачами. Однак, справжній прорив чекав групу, коли її композиція "Nancy Boy" опинилася на четвертій сходинці британських чартів. Тоді ж преса почала виявляти посилений інтерес до гермафродитних іміджу Брайана Молко.

У 1997 році хлопців запросив сам Девід Боуї, що святкував тоді своє 50-річчя в "Madison Square Garden". Крім цього "Placebo" грунтовно помотали з гастролями, які включали в себе участь у турі на розігріві "U-2".

Перед початком запису другого альбому в колективі відбулася заміна - місце Роберта зайняв Стів Хьюітт (р. 22 березня 1971, екс-"Breed"). Безумовні хіти "Pure Morning" (№ 4) і "You Don t Care About Us" (№ 5) зробили платівку "Without You I m Nothing" подією в музичному світі. На цьому диску розкрився композиторський талант Брайана Молко. Завдяки цьому "Placebo" запросили взяти участь у фільмі "Velvet Goldmine", присвяченого епосі глем-року. Команда також продовжила співпрацю з Девідом Боуі, представивши разом з ним чудову версію "T. Rex" "20th Century Boy" на "BRIT Awards".

До подальшої студійній роботі група повернулася в 2000 році, випустивши сингл "Taste In Men", який випередив вихід третього студійного альбому "Black Market Music", зробленого в стилі електро-панк-поп. Цей полноформатнік був розпроданий тиражем понад мільйон примірників. Платівка зайняла перше місце в хіт-параді Франції, а також увійшла до п'ятірки кращих альбомів в Німеччині.