Датські рокери "Pretty Maids" завоювали серця слухачів завдяки своєму вмінню подавати важкі страви під апетитним мелодійним соусом. Команду заснували в 1981 році два жителя міста Хорсенс, Кен Хаммер (Кеннет Хансен; гітара) і Ронні Аткінс (Пол Крістенсен; вокал), а їх першими соратниками стали барабанщик Філ Мор, басист Джон Дарроу і клавішник Алан Оуен.
Спочатку група виконувала чужі речі, але це заняття Ронні і Кену швидко набридло і вони взялися складати власний матеріал. У 1982-му було записано перший демо, однак "пророка у своїй вітчизні" не виявилося, і плівку довелося відправити до Англії. Там народ виявився більш просунутим, і незабаром британський лейбл "Bullet Records" випустив EP "Pretty Maids". У грудні 1983-го команда провела англійське турне, викликавши захоплення у жителів туманного Альбіону.
Успіх був настільки приголомшливим, що тут же послідували гастролі на розігріві у "Black Sabbath", а тодішній вокаліст "BS" Ян Гіллан організував данцям запис на BBC. На початку 1984-го "Pretty Maids" отримали контракт від "CBS Records" і відправилися записувати дебютний альбом. Перед сесіями у складі з'явилися гітарист Ріки Ханссон і басист Аллан Делонг, проте в послідувало європейське турне замість Ріки поїхав повернувся Пітер Коллінз.
У записі другої платівки були задіяні такі видатні особистості як Едді Крамер ("Kiss", Джимі Хендрікс) і Флеммінг Расмуссен ("Metallica"), тому не дивно що "Future World" став для "Maids" комерційним проривом. Їхні пісні зазвучали в ефірі MTV, а група тим часом виступала в компанії з "Deep Purple". За продюсування третього альбому взявся ні хто інший як Роджер Гловер, проте співпраця з ним не принесло очікуваних результатів. Чи то тому що явних хітів на "Jump The Gun" не спостерігалося, чи то промоушену путнього не було, але після гастролей 1990 з команди почався масовий відтік музикантів, і незабаром Аткінс і Хаммер залишилися удвох. Ронні і Кен витримали цей удар і почали готувати новий матеріал, а по ходу справи до них приєдналися бас-гітарист Кенн Джексон і барабанщик Майкл Фаст.
Спродюсований Расмуссеном "Sin-Decade" мав гарний успіх, а найбільше публіці припав до смаку кавер Джона Сайкса і Філа Лінотт "Please Don t Leave Me". У 1992-му "Pretty Maids" гастролювали в Європі і Японії, а заодно поставили експеримент, записавши акустичний альбом. Навесні 1994-го група знову скооперувалися з Расмуссеном і повернулася до важкого гітарного драйву з відмінною роботою "Scream". Диск вийшов спочатку в Японії, а на наступний рік був виданий і на європейському ринку.
Незабаром після цього на світ з'явився перший офіційний концертник, "Screamin Live", що відобразив виступ команди в копенгагенському "Tivoli Garden". У 1997-му "Pretty Maids" відновили співпрацю з Томмі Хансеном, який допомагав їм записувати "Red, Hot And Heavy". Результатом роботи, проведеної під його керівництвом, став альбом "Spooked", вдало поєднував енергію, тягар і мелодійність і тому відразу ж занесений шанувальниками в класику "PM". У 1998-му команда випустила перший збірник хітів, "The Best Of: Back To Back", а на наступний рік з'явилася компіляція ауттейков "First Cuts And Then Some". Наступ міленіуму датські рокери відзначили студійним альбомом "Carpe Diem", відмінним від попередніх робіт підвищеної мелодійністю.
На жаль, після виходу "Planet Panic" колектив вступив у важку фазу своєї кар'єри. Спочатку розорилася менеджерська компанія "Pretty Maids", що доставило групі чимало фінансових та юридичних проблем. Потім у Хаммера стався серцевий напад і йому довелося відлежуватися в лікарні. Нарешті, влітку 2005-го оголосив про свій відхід Майкл Фаст і заплановані сесії довелося відкласти. Робота відновилася тільки навесні 2006-го, коли в складі з'явився ударник Аллан Шікайя.