Ця відома прогресив-рок-група була сформована в Ессексі (Англія) після розпаду ритм-енд-блюзовій команди "Paramounts". Гері Брукер (р. 29 травня 1945, Саутсенд, Англія; фортепіано, вокал), Метью Фішер (р. 7 березня 1946, Лондон, Англія; орган), Боббі Харрісон (р. 28 червня 1943, Лондон, Англія; ударні), Рей Ройер (р. 8 жовтня 1945; гітара) і Дейв Найтс (р.
28 червня 1945, Лондон, Англія; бас) зробили свій дебют, випустивши в ефір композицію "A Whiter Shade Of Pale", що стала хітом 1967 року. Сингл з цією піснею тепер досяг класичного статусу, продовжує продаватися в усьому світі, а його тираж перевищив багатомільйонну позначку. Наступний сингл "Homburg" теж мав непоганий успіх, і навіть потрапив до десятки кращих.
До того часу, коли поспішно було видано лонгплей (записаний в моно-варіанті), група почала розвалюватися. З команди звалили Харрісон і Ройер, а їм на зміну прийшли колишні колеги Брукера Баррі "BJ". Вілсон (р. 18 березня 1947, Саутсенд, Англія) і Робін Трауер (р. 9 травня 1945 року, Лондон, Англія), відповідно.
Ще одним, неофіційним членом групи був автор текстів Кейт Рейд (р. 10 жовтня 1946), чия схильність до морських побрехенькам проявилася на багатьох альбомах. Особливо сильним став диск "A salty dog", тепло зустрінутий критиками. Самими прекрасними піснями з нього були заголовний трек і дрібниця "The Devil Came From Kansas". Проте, в "Procol Harum" знову відбулися заміни: пішли Фішер і Найтс, а до групи приєднався ще один колишній член "Paramounts" Кріс Коппінг (р. 29 серпня 1945, Саутсенд, Англія, орган, бас). На "Broken Barricades" Трауер став грати в манері Джиммі Хендрікса, ніж обважнюватиме саунд групи. Однак це було несумісне з самосозерцательнимі фентезійних сагами Рейда. Це питання вирішилося з відходом Трауера, який приєднався до "Jude". Склад же "Procol Harum" поповнився Дейвом Боллом (р. 30 березня 1950) і Аланом Картрайтом (бас) і група знову взяла понад симфонічне напрямок.
Несподіваним став успіх концертний альбом "Live In Concert With The Edmonton Symphony Orchestra". Ця подія викликала хвилю популярності групи, не бачену з ранніх днів її існування. Альбом, що містив сильні версії "Conquistador" і "A Salty Dog", потрапив в американський Топ 5, а його тираж перевалив за мільйон.
Подальші зміни в групі пішли з відходом Болла і приходом Міка Гребхема (екс-"Cochise"), який приєднався в 1972 році. Цей склад виявився найбільш стійким, в якому "Procol Harum" проіснували чотири роки, протягом яких вони випустили три альбоми. Найбільш успішним був "Grand Hotel", хоча обидва подальших диска теж мали сильні моменти. Так, на альбомі "Exotic Birds And Fruit" класними речами були "Nothing But The Truth" і "The Idol", а хітом з "Procol s Ninth" стала композиція "Pandora s Box". На час виходу "Something Magic" в 1977-м музичний клімат драматично змінився, і "Procol Harum" були поховані під навалою панку і "нової хвилі". Зібрав на той час непоганий урожай Гері Брукер влаштував прощальний тур, і "Procol Harum" спокійно зник.
Проте в 1991 році група повернулася на музичну сцену і, на відміну від багатьох перетворених "динозаврів", результатом став хороший альбом "The Prodigal Stranger". Група з тих пір іноді робить гастролі, а до її складу входять Брукер, Фішер, Матт Пегг (бас), Джеф Вайтхорн (гітара) і Грем Брід (ударні).