Pyogenesis

У 1990 році в німецькому місті Штутгардте з'явилася трешева команда під назвою "Immortal hate". До 1993 року вона потихеньку еволюціонувала в "Pyogenesis", попутно змінивши музичні орієнтири. На той момент хлопці вже виконували мелодійний дум-дез. Колектив тоді складався з чотирьох осіб - Тіма Ейермана (вокал, гітара), Фло Шварца (гітара, вокал) Джо Проелла (бас) і Піта Мюле (ударні).

Перші ж релізи групи, міні-альбоми "Ignis Creatio Marz" і "Waves Of Erotasia" за саундом нагадували творіння "Paradise lost". Вже після дебютного EP-шника, випущеного на французькому лейблі "Osmose Records", на команду звернула увагу німецька фірма "Nuclear blast".

У 1994 році був записаний повноформатний альбом "Sweet X-Rated Nothings", який вразив слухачів поєднанням детового і "чистого" вокалу, атмосферними клавішами і навантаженими гітарами. За ударними на той час сидів уже Волл Майєр. "Sweet X-Rated" мав велику популярність і розійшовся в Європі тиражем в 25000 екземплярів.

Незважаючи на такий стан справ Тім і Фло вирішили змінити орієнтири від металу до альтернативи і панку. Незадоволений новим напрямком Джо Проелл швиденько злиняв з групи, передавши басуху Роману Шонсі. І якщо на "Twinaleblood" деяка тяжкість ще залишалася, то на "Unpop" вже практично не залишилося нічого металевого. Сингл "Love nation sugarhead", передував останній альбом становив мелодійно-гітарну "альтернативу". На цю ж пісню було знято відеокліп, що надійшов в ротацію на MTV і VIVA. За випуском "Unpop" пішла ціла низка концертів. Спочатку "Pyogenesis" розігрівали "Scocial Distortion", а потім вже самі виступали в ролі хедлайнерів. Крім того, команда взяла участь у різних фестивалях, таких як "Rock am Ring / Rock im Park", "With Full Force", "Pepsi Festival", "Bizzare Festival", "Supercrash", і ненадовго заскочила до Мексики.

Як водиться у порядних панків, гастролі не пройшли без пригод: то Фло зламав барабанщику палець, коли намагався вивернути його установку, то сам потрапив в аварію (в якій правда постраждав не він, а .... Його гітара), то спровокував натовп на заворушення, за що був заарештований і оштрафований.

Після закінчення турів "Pyogenesis" випустили новий альбом, "Mono .... or will it ever be the way it used to be", що продовжував лінію свого попередника - все той же гітарний пост-панк. Платівка також містила кавер "Africa" групи "Toto". Перед записом чергового диска команду покинули два дідка - Тім і Воллі, котрі подалися в "Liquido". Їхні місця відповідно посіли Пітер Рутард і Тобіас Моррелл. Альбом "P. .. Or Different Songs In Different Sounds", записаний цієї конфігурацією, представляв собою компіляцію перероблених ранніх речей. До того моменту контракт з "Nuclear blast" закінчився і Фло вирішив не продовжувати його, а організувати свій власний лейбл, що й було зроблено. Це було, загалом-то, вірне рішення, оскільки "NB" спеціалізувався в основному на металі, а не на панку та альтернативу.

Коли ж Фло, нарешті, заснував свій "Hamburg Records", склад "Pyogenesis" знову змінився. Цього разу в групі з'явилися новий басист - Мірза Капідзік і новий ударник - Бріфмарк. Черговий альбом, "She Makes Me Wish I Had A Gun", не містив жодних сюрпризів, оскільки Фло, що визначився з напрямом "Pyogenesis", повністю захопив владу в свої руки і особисто писав всю музику і тексти.

Читате також