Rage

Історія цієї німецької металевої банди починається з 1984 року, коли Пітер "Піві" Вагнер (р. 22 грудня 1964; бас, вокал) заснував проект "Avenger". Компанію в цій справі йому склали гітаристи Йохен Шредер і Томас Грюнінг, а також барабанщик Йорг Міхаель. Після першої ж демки колектив уклав контракт з лейблом "Wishbone Records", на якому в наступному році був випущений дебютний альбом "Prayer Of Steel", зроблений в стилі спід-метал.

Популярність групи набирала обороти, і після виходу EP "Depraved To Black" команді довелося змінити вивіску на "Rage", оскільки вже існував англійський "Avenger". Заодно музиканти вирішили поміняти і прописку і перебралися на "Noise Records". У 1986-му вийшов перший "лютий! Лонгплей, що називався" Reign of Fear "і мав трешевий присмак.

Після закінчення німецького промо-туру, проведеного з "Kreator" і "Destruction", з команди пішов Томас Грюнінг, а його місце зайняв колишній учасник "Warlock" Руді Граф. Оновлена конфігурація записала диск "Execution Guaranteed", після чого в колективі почалися розбіжності з приводу подальшого розвитку. Понятіям закінчилися відставкою Йорга, Йохена і Руді, а вакансії, що звільнилися зайняли барабанщик Кріс Ефтіміадіс і гітарист Манні Шмідт.

Вливання свіжої крові пішло команді на користь, і альбом "Perfect Man", зроблений з закосом в пауер, розійшовся в Європі 30-тисячним тиражем. Двома наступними роботами "Rage" закріпили свій статус у світі металу, а, крім того, успіху групи сприяли спільні гастролі з "UDO" і "Running Wild". На початку 90-х тевтонські музиканти підкорили і японський ринок, випустивши диск "Trapped", що включав крім оригінального матеріалу кавер класики "Accept" "Fast As A Shark". Не менш потужним вийшов альбом "The Missing Link", що став, проте, останнім для Шмідта. Манні згодом матеріалізувався в "Grave Digger", а замість нього склад "Rage" поповнився відразу двома гітаристами, Спіросом Ефтіміадіс і Свеном Фішером.

Паралельно з кадровими перестановками колектив змінив і дах, перебравшись на "GUN Records" (підрозділ BMG). Для виконання контрактних зобов'язань перед "Noise Records" у 1994 році були видані концертний альбом "Power Of Metal" і диск "10 Years In Rage", на якому свіжий матеріал був розбавлений старими перевіреними хітами.

Випустивши платівку "Black In Mind", зроблену в традиційній манері, група вирішила поекспериментувати і на запис наступного альбому запросила Празький Симфонічний Оркестр. Це був перший досвід в середовищі німецьких металістів і закінчився він цілком успішно різдвяним туром. Черговою віхою в кар'єрі "Rage" став диск з "нещасливим" назвою "XIII". Після його виходу в колективі вибухнув скандал, і Вагнер залишився в гордій самоті. Втім, в такому статусі Піві перебував недовго, оскільки незабаром зібрав нову версію проекту з американцем Майком Терраном за ударними і білоруським гітаристом-віртуозом Віктором Смольський. Дана конфігурація дебютувала на фестивалі "Wacken Open Air", після чого завалила слухачів такими потужними роботами як "Welcome To The Other Side", "Unity", "Soundchaser" і "Speak Of The Dead". Всі ці альбоми пішли на ура, а тури з "Primal Fear" (2002) і "Helloween" (2003) перетворилися на справжні переможні марші.

Своє 20-річчя група відзначила випуском концертний альбом "From The Cradle To The Stage", а в 2007-м за підсумками російських гастролей вийшов ще один лайв, "Full Moon In St. Petersburg", виданий також у форматі DVD. В кінці 2006-го в колективі знову почалися розбіжності, і Террана поступився місцем Андре Хільгерсу. Дебютом нового барабанщика став студійний альбом "Carved In Stone".