Rainbow
10 липня 1940; вокал), Міккі Лі Соул (клавішні), Крейг Грубер (бас) і Гері Дрісколл (ударні). Особливо цінним придбанням Блекмора був Діо, володів не лише потужним вокалом з широким діапазоном, а й талантом до твору музики і текстів. У 1975 році вийшов дебютний альбом, "Ritchie Blackmore s Rainbow". Пісня "Man on the Silver Mountain" мала деякий комерційний успіх, але за великим рахунком Блекмор залишився незадоволений роботою і взявся за оргвисновки.
Гітарист звільнив всіх крім Діо, а новими членами "Rainbow" стали барабанщик Козі Пауелл (нар. 29 грудня 1947, у. 5 квітня 1998), бас-гітарист Джиммі Бейн і клавішник-американець Тоні Кері (нар. 16 жовтня 1953). Цей склад записав набагато більш впевнений альбом "Rainbow Rising" і зробив перше світове турне, закріпивши за колективом статус сильної концертної команди.
У 1977 році був випущений потужний лайв "On Stage", проте Блекмору знову чогось не вистачало, і він знов зайнявся кадровими перестановками. На цей раз у відставку були відправлені Бейн і Кері, а їх місця зайняли канадець Девід Стоун і музикант гурту "Tempest" Марк Кларк. Але тільки почалися сесії альбому "Long Live Rock N Roll", як Річі звільнив і Кларка, виконавши більшість басових партій самостійно. Решта ж три композиції були записані австралійським бас-гітаристом Бобом Дейслі. Після світового туру на підтримку "Long Live Rock N Roll" гітарист вирішив зробити музику "Rainbow" більш комерційною, чим викликав невдоволення Діо. В результаті спалахнули розбіжностей вокаліст пішов, а мікрофон перейшов до Грему Боннет. Принагідно були звільнені Дейслі і Стоун, чиї місця зайняли Дон Ейрі і Роджер Гловер.
Диск "Down To Earth" за якістю поступався робіт діовского періоду, однак комерційний успіх у роботи все ж таки був за рахунок синглів "All Night Long" і "Since You ve Been Gone". У 1980 році "Rainbow" виступили хедлайнерами на фестивалі "Monsters of Rock", причому той концерт став останнім для Козі Пауелла, якому набридло грати поп-метал.
У запису чергового "веселкового" альбому взяв участь барабанщик Боббі Рондінеллі, а фронтменом замість Боннет став Джо Лінн Тернер. Диск "Difficult To Cure" мав гарний успіх за рахунок хітової "відкривачки" "I Surrender" і заголовного треку, який представляв собою блекморовскую переробку Дев'ятої симфонії Бетховена. Дві наступні роботи продовжували тенденцію до занурення в AOR, і були тому популярні більшою частиною в Америці. Як завжди не обійшлося і без кадрових перестановок: так, на "Straight Between The Eyes" Ейрі поступився клавіші Девіду Розенталю, а на "Bent Out Of Shape" замість Рондінеллі стукав Чак Бурдж. У березні 1984-го пройшло останнє турне "Rainbow", оскільки у квітні відбулося возз'єднання класичного складу "Deep Purple", і в зв'язку з цим "райдужний" проект був закритий. Що вийшов через два роки диск "Finyl Vinyl" представляв собою збірник концертних треків і синглового матеріалу.
У 1993-му Блекмор в черговий раз пішов з "Deep Purple" і зібрав нову версію "Rainbow" з вокалістом Дуги Уайтом, клавішником Полом Морісом, басистом Грегом Смітом і барабанщиком Джоном Про Рейллі. Даний склад встиг випустити лише один альбом "Stranger In Us All", а з 1997 року гітарист проміняв стадіонний рок на музику ренесансу і повністю зосередився на своєму новому проекті "Blackmore s Night".