Rancid
Потім Фрімен приєднався до хардкорщиков "MDC", а Армстронг почав бухати. Метт не став спостерігати як друг перетворюється в алкоголіка, а запропонував йому роль у вигляді створення нової банди. Тім всі прикинув і погодився, що це буде найкращий варіант, ніж постійно тягатися в магазин за черговою пляшкою.
Для повного комплекту не вистачало лише тільки ударника, і Тім підключив до цієї справи свого сусіда по кімнаті Бретта Ріда. Бретт до того часу вже з півроку відлупцював по барабанах і певний досвід набрав. У складі тріо "Rancid" відіграли серію концертів протягом двох місяців, а потім випустили свій перший сингл, виданий невеликим лейблом "Lookout!". У 1992-му під тим же дахом вийшов EP з п'яти пісень. Платівка попала в руки шефові "Epitaph Records" Бретту Гурвіцу ("Bad Religion").
Той побачив у "Rancid" великий потенціал, і запропонував музикантам привабливий контракт, одним з пунктів у якому значилося, що колектив залишає за собою творчу свободу. У 1993-му група випустила дебютний альбом, після чого спантеличилася пошуками другого гітариста. Один раз на цю посаду вдалося залучити Біллі Джо Армстронга з "Green Day", а потім ангажемент надійшов колишньому учасникові "UK Subs" Ларсу Фредеріксену. Однак Ларс на той момент був зайнятий своїм проектом "Slip" і тому влився в ряди "Rancid" лише після розпаду цієї команди. Його дебют відбувся на EP 1994 року "Radio Radio Radio". Услід в продажу з'явився альбом "Let s Go", за допомогою якого "протухлі" заявили про себе на повний голос. Пісня "Salvation" з цього диску стала завсідником ефірів, а сама платівка отримала "золото" і попала в сотню кращих, зайнявши 95-е місце в "Billboard".
Тут заметушилися великі записуючі компанії і спробували було перекупити "Rancid", але каліфорнійські хлопці виявилися стійкими і залишилися вірними "Epitaph". Як з'ясувалося, колектив зробив правильний вибір, і наступний диск, "... And Out Come The Wolves", значився вже на 45-й позиції, а його продажі досягли платинової позначки. Відкаталися в 1996-м у складі "Lollapalooza Tour", музиканти дозволили зробити собі перепочинок, під час якої потихеньку розважалися в інших проектах.
До студійної діяльності "Rancid" повернулися в 1998-му, приступивши до запису "Life Won t Wait". Сесії проходили в різних місцях від Сан-Франциско до Ямайки, причому в роботі над альбомом приймало участь чимала кількість гостей від вокаліста "Agnostic Front" Роджера Майета до популярної виконавиці реггі Буджа Бентон. Диск мав гарний успіх у слухачів, чого не можна було сказати про наступне релізі, знову озаглавленим просто "Rancid" і піднявся лише до 68-ї позиції чартів. Зниження інтересу широких мас пояснювалося відходом від фірмового ска-панку в бік жорсткого хардкору.
Комерційна удача повернулася до колективу після альбому 2003 року "Indestructible". Ця робота стала вельми популярною не тільки в Америці, але в багатьох європейських країнах і в Австралії, а найбільша частка успіху припала на пісню "Fall Back Down". Після виходу диска пару років музиканти працювали на стороні, і лише на початку 2006-го команда ожила. Пішли гастролі, проте восени заявив про свій відхід Рід. Утворену вакансію зайняв Бренд Стейнекерт з "The Used", чий дебют відбувся на альбомі 2008 року "One Way To Die".