Ratt

В кінці 70-х уродженець Сан-Дієго Стівен Пірсі заснував команду під назвою "Mickey Ratt". У 1980-му група перебралася до Лос-Анжелес і випустила сингл "Dr. Rock / Drivin on E". На наступний рік майже всі партнери Стівена пішли організовувати проект "Rough Cutt", і вокалісту довелося набирати нових рекрутів. Партнерами Пірсі тепер стали басист Хуан Краус, гітаристи Роббін Кросбі і Уоррен Демартіні, а в 1982-м формування класичного складу було завершено появою барабанщика Боббі Блотцера.

Дебютний міні-альбом, який вийшов на інді-лейблі "Time Coast", мав великий успіх завдяки хіту "You Think You re Tough". Потенціал групи привернув увагу мажорних фірм, і незабаром "Ratt" опинилися під дахом "Atlantic Records".

Після укладання угоди колектив відразу ж відправився в студію і до весни 1984-го підготував першу повнометражку "Out Of The Cellar". На цьому альбомі музиканти вдало схрестили впливу "Aerosmith", "Van Halen" і "Judas Priest" і вивалили на вуха захоплених шанувальників цілу гору шлягерів: "Round and Round", "Wanted Man", "Back for More", "Lack of Communication "," I m Insane ". "Out Of The Cellar" вивів групу в лідери глем-металу і забезпечив їй аншлаги на великих майданчиках усього світу.

Влітку 1985-го вийшов диск "Invasion Of Your Privacy". Платівка, що містила хіти "Lay It Down", "You re in Love", "What You Give Is What You Get", також отримав мультиплатиновий статус, проте її тираж був меншим ніж у попередниці. Через два місяці після релізу "Invasion Of Your Privacy" у продажу з'явилося відео "Ratt: The Video", а група тим часом нарізала кола в компанії з Оззі Осборном, "Iron Maiden" і "Bon Jovi". На своєму четвертому альбомі "Ratt" обважнювали саунд і відмовилися від пауер-балад, чим викликали настороженість критиків і зниження продажів. Втім, до повного краху було ще далеко: адже і "Dancing Undercover" і наступна полнометражка подолали платиновий кордон і подарували слухачам таку класику глем-металу як "Dance", "Slip of the Lip", "Way Cool Jr." і "I Want a Woman".

Однак алкоголь і наркотики призвели музикантів у болото творчого застою, що відзначили критики, вилаяли "Reach For The Sky". Після виходу цієї платівки "Ratt" змінили продюсера Б'ю Хілла (з яким співпрацювали тривалий час) на Артура Пейсон, але затія не вдалася, і записаний під його керівництвом "Detonator" обмежився лише "золотом". Між тим Кросбі міцно підсів на наркоту, і тимчасово його заміщав Міхаель Шенкер, а пізніше склад скоротився до квартету.

У вересні 1991-го вийшов збірник "Ratt n Roll 81-91", проте на тлі появи нірвановского "Nevermind" він виглядав архаїчно і тому комерційного успіху не мав. Корабель під назвою "Ratt" пішов на дно, і першим з потопаючого судна втік капітан Пірсі, заснував проект "Arcade". Інші члени команди розбрелися хто куди, але вже в 1996-му відбувся перший реюніон. Пірсі, Демартіні і Блотцер за участю бас-гітариста Роббі Крейна випустили альбом "Collage", складений з бі-сайдів, альтернативних треків і пісень періоду "Mickey Ratt". Через три роки "Ratt" записали однойменний альбом з новим матеріалом, що мали явний блюзовий присмак. Ні критикам, ні слухачам дана робота не сподобалася, а тираж диска міг викликати лише сльози.

У 2000 році Пірсі знову захопився іншими проектами, а на його місці з'явився Джіззі Перл. Крім того, другим гітаристом став Джон Кораби, що прийшов з "Motley Crue". Проте надалі студійна робота залишалася на нулі, а замість цього музиканти займалися судовими розбірками. Не додало їм ентузіазму і звістка про смерть колишнього колеги Роббіна Кросбі, який помер від передозування 6 червня 2002. Лише в 2007-м пожвавилася концертна діяльність "Ratt", коли Пірсі возз'єднався з Демартіні, Блотцером, Кораби і Крейном.

Читате також