Razor
Своїми силами хлопці профінансували і записали дебютний EP-шник "Armed and dangerous". Платівка розійшлася тиражем всього в 1200 екземплярів, але цього виявилося цілком достатньо, щоб отримати контракт від канадського лейблу "Attic records".
Підписи на ньому ще не встигли як слід просохнути, як "Razor" видали на-гора перший лонгплей під назвою "Executioner s song", благо більша частина матеріалу була вже готова в період сесій "Armed and dangerous". Поки фани насолоджувалися сирим, агресивним звуком альбому, "Razor" знову відправилися в студію і спекли другий млинець, озаглавлений як "Evil invaders". Саунд став на ньому більш сфокусованим, вокал Макларена "піднявся", а Карло насолоджувався гострими рифами і "гаками". На заголовний трек зняли кліп, який потрапив в ротацію на американське MTV і канадське MuchMusic.
Після виходу альбому група провела ряд турів в компанії з такими монстрами металу як "Slayer", "Motorhead" і "Venom". Гастролі проходили тільки в Північній Америці, хоча більший інтерес до творчості групи виявляли європейські і японські меломани. Третій альбом, "Malicious intent", хоча і вийшов досить сильним, але трохи страждав від почалися внутрішніх негараздів. Далі почалися проблеми з лейблом, і групі довелося піти з "Attic". Надані самі собі музиканти зайнялися експериментами і на свої гроші записали "Custom killing", альбом з довгими епічними композиціями. І хоча платівка вийшла, мабуть, найкращою в дискографії "Razor", її чекав комерційний провал.
Дейв Карло став агітувати решту колег за просування до нового рівня шляхом додавання лютості і доведення швидкості гри до надграничної. Проте така постановка питання призвела до розколу "Razor" на два табори, і Карло підтримав лише Макларен. Дейв взяв кермо влади в свої руки, і сам написав увесь матеріал для наступного альбому. Його найлютіша енергія виплеснулася через край, матеріалізувавшись у вигляді "Violent restitution". Платівка ця записувалася вже новим складом - по барабанах тепер лупив Роб Міллс, а басуху терзав братик Дейва, Адам.
На цьому альбомі Макларен виклався до межі і кричав як ненормальний. Тим не менш, цей реліз став для нього останнім у складі "Razor". Коли Стейсі пішов Дейв остаточно підгріб під себе функції керівника проекту. На звільнене місце він притягнув Боба Рейда з банди "SFH". "Shotgun justice" продовжив лінію попередника, тільки композиції трохи ускладнилися. А Карло тим часом знову рвався в бій і повів команду на взяття нових рубежів. Але, на жаль, виявилося, що Міллс не зміг брати участь у створенні наступного опусу "Razor" і Дейв, щоб не зупинятися на півдорозі використовував для закінчення роботи драм-синтезатори. Втім, "Open hostility" припав не на часі, адже саме в 1991-м "Nirvana" випустила свій "Nevermind".
У результаті "Рейзором", як і безліч інших металевих команд, вирушили на відпочинок. На прощання їм вдалося провести лише невелике турне. Через декілька років Боб і Дейв знову зійшлися разом, в результаті чого на світ з'явився "Decibels", а вивіска "Razor" була реанімована за участю колег Рейда по "SFH" Джона Армстронга та Річа Остербоша. Згодом група продовжувала існувати і збиралася випустити черговий альбом, але докладної інформації про діяльність "Razor" не з'являлося.