Red Hot Chili Peppers

Забійна суміш фанку, панку і року цих голлівудських хуліганів породила легіон інших груп, що грають в схожому стилі. Очолюваний "Антуаном Сваном" (Ентоні Кіедіс, р. 1 листопада 1962, Гранд Рапідс, США; вокал), первинний склад групи включав також "Флі" (Майкл Балзарі, р. 16 жовтня 1962, Мельбурн, Австралія; бас), Хіллела Словака (р. 31 березня 1962, Ізраїль, у.

25 червня 1988; гітара) і Джека Айронса (р. Каліфорнія, США; барабани). Хлоп'ята почали свою музичну кар'єру як гаражна група "Anthem". Пізніше у 80-х Балзарі пішов у панківську команду "Fear". Коли пішли Айронс і Словак, що приєдналися до менш відомому проекту, "What Is This?", Здавалося, що "Anthem" назавжди похований. Проте чуваки знову зібралися разом під новим ім'ям "Red hot chili peppers" і навіть примудрилися підписати вигідний контракт реєстрації з американською філією "EMI records".

На жаль, Айронс і Словак були пов'язані іншим контрактом зі своєю новою групою, і тому дебютний альбом записувався Кіедісом і Балзарі з Джеком Шерманом на гітарі і Кліффом Мартінез (екс - "Captain Beefheart", "Weirdos") на ударних. Керував цим як не дивно Енді Джілл з "Gang of four".

"Гарячі перці" поступово набувають репутацію концертної групи, тим більше що на сцені вони з'являлися напівголими. На другому альбомі, спродюсованому Джорджем Клінтоном знову була чутна гітара Словака. Також тут присутня секція сурм, що включає серед інших Масео Паркера і Фреда Уеслі, ветеранів "James Brown". Незабаром згодом до "перцям" примкнув Мартінез, щоб відновити первинний склад "Anthem", і їх третій альбом вийшов взагалі супер. У 1988 році "Red hot chili peppers" випустили "The Abbey Road EP", обкладинка конверта якого пародіювала відомий альбом "Beatles" ("перці" переходили дорогу повністю голими, якщо б не шкарпетки, що закривають їх геніталії).

У червні цього ж року від передозування героїну помер Словак. З глибокого розладу групу покинув Айронс, проте її склад поповнився Джоном Фруссіантом (р. 5 березня 1970, Нью-Йорк, США; гітара) і Чедом Смітом (нар. 25 жовтня 1962, Сейнт-Пол, США; ударні). Після виходу "Mother s milk" група випустила сингл "Knock Me Down" присвячений пам'яті Словака.

Диск "Blood sugar sex magic" виявився комерційно успішним. Продюсер Рік Рубін, зазвичай займається "металом" (зокрема "Slayer"), однак випустив перші хітові балади групи, такі як класичний американський № 2 хітовий сингл "Under The Bridge". Це трохи стримало критиків, які бушували з приводу вродженого сексизму "перців". У травні 1992 року з гурту пішов Фруссіант. На його місці переграла ціла низка гітаристів, поки не з'явився Дейв Наварро (Девід Майкл Наварро, р. 7 червня 1967, Санта Моніка, США; екс - "Jane s addiction"), який дебютував на записі альбому "One hot minute", випущеного в 1995 році. Через два роки по обидві сторони Атлантики народ тягнувся від їх хіта "Love Rollercoaster" - саундтрека до фільму "Beavis and Butt-head do America". У 1998 році пішов Наварро і на його місце повернувся Джон Фруссіант. Незважаючи на всі кадрові перестановки приємно було почути групу в такій хорошій формі на альбомі 1999 року "Californication", який піднявся до п'ятого місця в США і Англії і включає такі хіти як "Scar Tissue", "Parallel Universe" та "Easily".

Читате також