Regurgitate

"Regurgitate" стартували в 1990 році у вигляді дуету: Рікард Янссон (вокал) і Метс Нордрап (гітара). Ця конфігурація записала одну нетривалу демку (2 хвилини) і дала один концерт з використанням драм-машини. У 1991 році в команді з'явився третій учасник - ударник Петер Стьярнвінд, що вже встиг постукати в купі інших банд. На наступний рік команда відправилася в студію, де записала п'ять пісень для спліта з "Vaginal massaker".

Потім пішла ще пара спільних робіт - з "Psychotic noise" і "Grudge". Коли підійшов час четвертого спліта (з "Dead") виявилося, що Петер не може брати участь у сесіях, оскільки він був задіяний в інших проектах.

Довелося Нордрапу взяти його функції на себе, але мучити гітару і одночасно лупити в барабани Метс здалося важкувато, і він попросив свого колишнього колегу по "Crematory" (шведи, не плутати з німцями) Урбана Скітта виконати гітарні партії. Отже, запис був зроблений, але детовое звучання набридло Янссон, та й Урбан не дуже-то цим захоплювався, і в результаті ця парочка вирішила впритул зайнятися грайндкор.

Скітт написав три десятка композицій у цьому стилі, і "Regurgitate" відправилися в студію. До того часу звільнився Стьярнвінд, а заразом до роботи був залучений ще один колишній учасник "Crematory" (того ж шведського), бас-гітарист Йохан "Йоппе" Хансон. Результатом праць цієї четвірки став диск "Effortless Regurgitation of Bright Red Blood", виданий в 1994 році на "Lowland records". Задоволені підсумками, музиканти вирішили продовжити роботу в цьому напрямку і записали демо "Concrete Human Torture", куди увійшли 17 композицій найчистішого гринд-хаосу. Цей самий хаос "Regurgitate" видали і на парі берлінських концертів.

І начебто майбутнє групи уявлялося непоганим, але, написавши півсотні грайндкорових пісеньок, Урбан значно притомився, і команда залишилася без свіжого матеріалу. Загалом, не було ні сесій, ні концертів і здавалося, що "Regurgitate" припинили існування. У 1996-му вийшов спліт з "Intestinal infection", але туди потрапили тільки старі записи.

Пройшло досить багато часу, перед тим як один американський лейбл зв'язався з Рікардом з пропозицією перевидати "Effortless Regurgitation of Bright Red Blood". Відмітивши такий інтерес до творчості гурту, Рікард і Урбан подумали, що пора б видати що-небудь новеньке. Накидавши 12 композицій, вони залучили до справи барабанщика Йоке Петтерссон (Хансон кудись подівся, а Стьярнвінд був зайнятий в "Entombed") і записали демку під назвою "Promo 99". Тут Скітт поєднав роботу гітариста і басиста. Тим часом "Relapse" випустив "Effortless Regurgitation ... the Torture Sessions", доповнивши диск ранніми треками групи. Музиканти також представили керівництву фірми "Promo 99" і отримали "добро" на запис наступного полнометражнік.

Підготувавши 38 нових речей, в 2000 році банда випустила "Carnivorous Erection", що отримав дуже навіть непогані огляди. На наступний рік колектив активно репетирував і почав давати концерти. У зв'язку з цим було вирішено прийняти басиста на постійній основі. Новим членом "Regurgitate" став американець Гленн Сайкс. Але він взяв участь не тільки в концертній діяльності, але і в запису третього студійного альбому групи, "Deviant", що з'явився у продажу в серпні 2003-го.