Rick Derringer

Американський музикант Рік Деррінджер (справжнє ім'я Річард Зерінджер) народився 5 серпня 1947 року в містечку Форт Рекавері, штат Огайо. Гітару він почав освоювати з дев'яти років, а в п'ятнадцять вже мав власну групу "McCoys". Влітку 1965-го Рік пізнав перший успіх, коли "Hang On Sloopy", баббл-гам-гімн його команди потіснив на вершині чартів бітлівську "Yesterday".

Чотири роки "McCoys" успішно гастролювали, після чого Деррінджер приєднався до проекту Джонні Вінтера "Johnny Winter And". З Джонні Рік записав два альбоми, причому виступив на них не тільки в ролі гітариста, але і як продюсер. Крім того, саме в період "And" Деррінджером був написаний його найвідоміший хіт "Rock & Roll, Hoochie Koo".

Коли у Джоні почалися серйозні проблеми з наркотиками, Рік пішов працювати до його брата Едгару, а паралельно трохи калиму у "Steely Dan". У 1973 році Деррінджер дебютував з сольним альбомом "All American Boy". Диск включав в себе авторську версію "Rock & Roll, Hoochie Koo" і мабуть тому став найбільш комерційно вдалою роботою музиканта.

Другий альбом виявився не таким успішним, хоча на ньому, так само як і на першому, була задіяна купа іменитих гостей, включаючи Едгара Вінтера. У 1976 році Деррінджер разом з Денні Джонсоном, Кенні Ааронсоном і Вінні Еппайсом організував проект імені себе самого. Цей склад випустив три альбоми, перед тим як команду залишили двоє музикантів. Скоротивши формат "Derringer" до тріо, Рік записав альбом "If I Weren t So Romantic I d Shoot You", після чого повернувся до сольній творчості.

До речі протягом 70-х і 80-х Деррінджер нерідко співробітничав з іншими виконавцями, і його послугами користувалися "Alice Cooper", Річі Хевенс, Тодд Рандгрен, Сінді Лаупер, Барбара Стрейзанд, "Kiss", Мейсон Раффнер і "Madam X". Як продюсер Рік зробив вдалу знахідку в першій половині 80-х, відкривши публіці талановитого музиканта-пародиста Вейрда Ела Янковича.

Комерційний успіх чекав Деррінджера і в 90-х, але вже в якості автора пісень. Композиція "I Am A Real American", написана ним для "World Wrestling Federation", стала надзвичайно популярною серед любителів рестлінга. У 1990 році Рік після довгої перерви возз'єднався з Едгаром Вінтером і разом з ним випустив концертний альбом "Edgar Winter and Rick Derringer Live in Japan". Через пару років за сприяння Майка Барнеа Деррінджер заснував лейбл "Blues Bureau" і зайнявся записом блюзових альбомів. Початок тисячоліття музикант зустрів у компанії учасників "Vanilla Fudge" Кармайн Еппайса і Тіма Богерт, з якими організував проект "DBA" (Dirringer, Bogert, Appice).

Крім цього Рік зі своєю дружиною Брендою Джин зайнявся створенням музики християнського спрямування, до чого також залучив своїх дітей, Лорі та Мартіна. Одним з останніх експериментів Деррінджера став альбом 2002 року "Free Ride", записаний у незвичному для Ріка стилі "smooth-jazz". Як би там не було, але цей ризикований крок виявився виправданим: композиції з "Free Ride" зазвучали на радіохвилях і були тепло зустрінуті любителями подібної музики.