Rick Nelson
Трохи пізніше молодший Нельсон захопився рок-н-ролом, але ставати співаком поки не збирався. Вибрати цей рід занять хлопцю допоміг випадок. Його тодішня подружка сказала, що їй сподобалася пісня у виконанні Елвіса Преслі, а Ріки відповів, що у нього може вийти не гірше.
Запозичивши у Фетс Доміно композицію "I m Walkin", Нельсон випустив однойменний сингл. Звичайно, не обійшлося без допомоги тата, який у якості реклами вставив пісню в сімейну передачу. Успіх перевершив всі очікування, і "I m Walkin" злетіла на четверту сходинку національного хіт-параду, а Ріки відразу перетворився на нову зірку рок-н-ролу. Нельсон тут же отримав п'ятирічний контракт від "Imperial", і в жовтні 1957-го вийшла його перша полнометражка.
Альбом "Ricky" розташувався на самій вершині американського чарту і дав музикантові два великих хіта, "Be Bop Baby" і "Stood Up". На наступний рік Ріки заспівав свій перший намбер-уан-шлягер "Poor Little Fool". Ще кілька років співак продовжував бомбити хіт-паради і став третім у цьому "виді спорту" після Елвіса і Пета Буна (результативність Рікі - 30 влучень у Топ 40). Сам Нельсон волів среднетемповое рокабіллі, проте в силу красивого голосу йому добре вдавалися і балади. Серед найбільш популярних пісень того періоду можна назвати "Lonesome Town", "Travelin Man", "Young World", "Teen Age Idol" і безліч інших. Після досягнення 21 року Рікі офіційно перейменувався в Ріка, і з тих пір працював під цим ім'ям.
Також Нельсон пробував зніматися в кіно, але кар'єра артиста виявилася для нього не дуже привабливою. У 1963-му співак розлучився з "Imperial" і уклав грандіозний 20-річний контракт з "Decca". Перші кілька альбомів, випущених цією фірмою, ще фігурували в чартах, однак через "британського вторгнення" справа пішла на спад. Останнім великим хітом Ріка стала пісня "For You".
У другій половині 60-х співак змінив орієнтири і почав все більше схилятися до стилю кантрі. Створену ним групу "The Stone Canyon Band" багато хто до цих пір вважають піонером кантрі-року, а альбоми "Rick Sings Nelson" і "Rudy The Fifth" - класикою даного жанру. Але якщо критики дуже позитивно відгукувалися про ці роботи, то про комерційний успіх говорити вже не доводилося. З найвищих досягнення Нельсона на початку 70-х можна назвати тільки його власну композицію "Garden Party", що потрапила в Топ 10, і кавер Боба Ділана "She Belongs To Me", що пробився в Топ 40. У 1977-м Рік привів свою команду на "Epic Records", але після випуску всього лише однієї платівки проект розпався. Нельсон спробував працювати поодинці, проте відносини з лейблом не склалися, і записаний ним матеріал залишився невиданим.
У 1980-му музикант перебрався на "Capitol", але випущений тут альбом "Playing To Win" зазнав фіаско. Більше його студійних робіт не виходило, хоча надалі Нельсон продовжував вести активну гастрольну діяльність. 31 грудня 1985 співак мав намір дати новорічний концерт в Далласі, проте зробити це не вдалося. Літак, яким він туди летів, розбився, і кумира тінейджерів 50-х не стало.