Roy Wood

Рой Адріан Вуд народився в Бірмінгемі 8 листопада 1946. Після досягнення десяти років він узявся за гітару і незабаром почав грати в шкільних командах. Свій перший сингл Рой випустив у складі "Gerry Levene and the Avengers", але справжню рок-н-рольну загартування отримав в "Mike Sheridan and the Nightriders". Ця група активно виступала і була досить популярна не лише на батьківщині, але і в Німеччині.

Але і це було розминкою порівняно з організованою в середині 60-х командою "The Move", в яку крім Роя увійшли Карл Уейн, Бев Беван, Ейс Кеффорд і Тревор Бертон. Її перший же сингл з піснею "Night Of Fear", написаної Вудом, прорвався в британський Топ 5.

У наступні п'ять років "The Move" ще вісім разів потрапляли в гарячу двадцятку і щоразу з піснями Роя. З часом Вуда стало тягнути до оркестровим аранжуванням, а з появою в групі Джеффа Лінна це бажання посилилося. У результаті проект виявився згорнутий, а на його місці з'явився "Оркестр Електричного Світу" або просто "ELO".

Однак співіснування двох талановитих музикантів тривало недовго, і вже після першого альбому Рой, прихопивши двох "електриків" організував бенд "Wizzard". Склад цієї групи був багатший ніж у "ELO" - тут були присутні віолончелі, духові інструменти і розширена ритм-секція. "Ball Park Incident", перший сингл "Wizzard" приземлився на четвертій позиції, а два наступних міньйон, "See My Baby Jive" і "Angel Fingers" піднеслися на саму вершину чартів. Втім, Вуду цих досягнень здалося мало, і паралельно він почав записувати сольні платівки. Робота на два фронти за пару років принесла артисту одинадцять хіт-синглів. Проте навантаження виявилися занадто великими, і поступово творча енергія пішла на спад, а кількість концертів сильно скоротилася.

Усередині "Wizzard" почався процес дезінтеграції, і Рой затурбувався створенням іншого проекту. Його нове дітище назвалося "Wizzo Band", а по суті це був джазовий ансамбль духових інструментів. Група засвітилася на телебаченні, але, випустивши один альбом, розпалася.

Приблизно в той же час Вуд встиг співпрацювати з "Beach Boys" та Анни Хаслам. В кінці 70-х за участю Джона Бонема ("Led Zeppelin") був записаний третій сольник, "On The Road Again". Робота була прийнята з прохолодою, і тоді Рой зайнявся продюсуванням ду-УОП-групи "Darts". Вісімдесяті Вуд зустрів випуском декількох синглів, виданих як під його ім'ям, так і під ім'ям його чергової команди, "Helicopters". Також Рой співпрацював з іншими музикантами (як в якості продюсера, так і в якості гостя), в тому числі з Ріком Уейкманом, Карлом Уейном і Філом Лінотт. У 1987-му вийшов диск "Starting Up", однак, незважаючи на сильний матеріал, цей альбом, також як і попередній, залишився недооціненим.

У 90-х музикант займався в основному концертною діяльністю, гастролюючи з своїм новоспеченим біг-бендом "Roy Wood s Army", а також беручи гостьові запрошення від інших артистів. На початку третього тисячоліття Вуд порився в своїх архівах і нашкріб нереалізованого матеріалу на цілий альбом. Подальше час Рой займався перевиданням ранніх робіт і виступами з "Roy Wood s Army".