Royal Hunt

Музика цього колективу представляє собою динамічну суміш традиційного хард-року, класичних тем та аранжувань, елементів прогресиву і надзвичайної мелодійності. Датою початку історії "Royal Hunt" можна вважати 1989 рік, коли клавішник Андре Андерсен і бас-гітарист Стін Могенсен зійшлися на думці, що їм потрібно заснувати команду, в якій вони могли б скомбінувати свої пристрасті як класичної музики, так і до творчості рок- гігантів типу "Yes", "Rush", "Deep Purple", "Queen" і "Saga".

Як водиться, все почалося з клубних концертів, демозаписи і попутного вирішення кадрових проблем. До 1992 року, коли "Royal Hunt" зібралися записувати дебютний альбом, у складі крім Андре і Стіна значилися вокаліст Хенрік Брокман і барабанщик Кеннет Олсен.

"Land Of Broken Hearts" спочатку вийшов лише в Скандинавії, але один екземпляр альбому потрапив в руки японському рок-гуру Кептену Уейд, і той організував у себе на батьківщині тур "Royal Hunt", що призвело до видання диска не тільки в Країні Вранішнього Сонця , але і в Штатах. Незабаром "мисливці" обзавелися постійним гітаристом в особі Джакобо Кьяер і почали посилено нарізати кола по всьому світу.

До кінця 1994 року напружена кочове життя притомився Брокмана, і він попросився у відставку, поступившись своїм місцем американцеві Ді Сі Куперу. Той за пару тижнів ознайомився з репертуаром, і банда відправилася в чергове турне. Після цього був записаний диск "Moving Target", що став першим альбомом "Royal Hunt", випущеним у всій Європі. Платівка отримала дуже гарні відгуки в музичній пресі, а в Данії була номінована на Греммі в категорії "Best Rock Album". На підтримку "Moving Target" "мисливці" провели повноцінний Євротур, в якому супроводжували іменитих швейцарських рокерів "Gotthard". На жаль, під час цих гастролей Кеннет Олсен примудрився підхопити пневмонію, яка спричинила ускладнення, і йому довелося розлучитися з командою.

Частину, що залишилася концертів "Royal Hunt" догравали з Алланом Соренсену, трохи пізніше приєдналися до них на постійній основі. Студійний дебют нового ударника відбувся на записі концептуального альбому "Paradox". Диск спровокував появу великої кількості хвалебних рецензій, а особливі захоплення викликав у Японії. Тамтешній журнал "Burrn" привласнив "Royal Hunt" звання "Best Performing Band", а Андерсен був визнаний його читачами кращим клавішником.

За виходом "Paradox" послідувала серія гастролей, протягом яких було записано концертну версія цього альбому, "Closing The Chapter". У 1998 році команда вирішила взяти невеликий тайм-аут, який Андерсен використовував для запису сольника "Changing Skin". Коли "Royal Hunt" відновили свою діяльність, місце Купера зайняв Джон Вест ("Badlands", "Artension"). Запис альбому "Fear" проходила вже за його участю в новій копенгагенської студії Андерсена "North Point". Диск містив композиції в різних стилях, починаючи від заголовного прогресив-треку до прекрасної потужної балади "Follow Me", але при цьому зберігав фірмовий саунд "Royal Hunt". Кінець тисячоліття група зазначила світовим турне, після чого приступила до реалізації амбітного проекту з трьох платівок, об'єднаних однією концепцією на основі "Марсіанські хроніки" Рея Бредбері.

Кадрові потрясіння обходили команду стороною аж до 2003 року. Однак після виходу "Eyewitness" в колективі вибухнув скандал, і більше половини складу було звільнено. Фани з тривогою чекали новин про припинення діяльності улюбленої групи, однак їхні побоювання не виправдалися. Андерсен і Вест набрали в "RH" нових рекрутів і в 2005 році випустили потужний альбом "Paper Blood", за якістю не поступався "Paradox".