Rush
Лише в 1973 році група випустила перший сингл з кавером Бадді Холлі "Not Fade Away". Платівка не викликала особливого інтересу, і хлопці взялися вирішувати свої проблеми самостійно, організувавши власний лейбл "Moon Records". Дебютний альбом мав спочатку локальний успіх, але одна з пісень ("Working Man") потрапила в ефір американських радіостанцій, і це призвело до перевидання платівки на "Mercury Records".
Відразу ж після релізу стурбований своїм здоров'ям РАТС подав у відставку, а ударні перейшли у відання Нілу Перта (Никола Петрович, р. 12 вересня 1952), що став за сумісництвом основним автором текстів "Rush". У 1975 році вийшли дві платівки, "Fly By Night" і "Caress Of Steel". Основу їх складав типовий хард-рок, однак прогресивний наліт вже був помітний. Що стосується текстів, то тут Перт дав волю своєму захопленню науково-фантастичної і фентезійних літературою.
Великих продажів дисків поки не спостерігалося, і незабаром лейбл почав вимагати від музикантів більш комерційного звучання. Проте "Rush" проігнорували ці домагання і мали рацію - їх наступний альбом "2112" приніс команді першу платину. Для закріплення успіху в тому ж році був випущений подвійний концертний альбом "All The World s A Stage". Дві наступні роботи, "A Farewell To Kings" і "Hemispheres", позначили серйозний поворот групи у бік прога. Композиції стали довше і складніше, Лайфсон почав експериментувати з 12-струнної гітарою, Лі додав до свого басу педальний синтезатор, а Перт понабирали собі всякої перкусії у вигляді трикутників, ковбеллов, гонгів і тому подібного барахла. Втім, вже в 1980 році, слідуючи моді "нової хвилі", музиканти стали активніше використовувати у своїй творчості синтезатори, а пісні знов знайшли скорочений формат. Пара таких радійних дрібничок, "The Spirit of Radio" і "Freewill", допомогла альбому "Permanent Waves" пробитися в американський Топ 5. На наступний рік "Rush" опинилися на піку популярності з роботою "Moving Pictures", що містила такі хіти як "Tom Sawyer" і "Limelight". Цей диск став також останнім альбомом групи, що містив довгу (10 хвилин) композицію.
Слідом за концертний альбом "Exit ... Stage Left" вийшла студійна полнометражка "Signals", починаючи з якої канадське тріо вступило в "синтезаторною" фазу. Тепер клавішні грали чільну роль, а гітари були засунуті на задній план. У комерційному плані такий підхід виправдав себе, і "Rush" неодноразово опинялися в біллбордовскіх гарячій десятці і отримували платину. Після виходу концертний альбом "A Show Of Hands" команда перебралася з "Mercury" на "Atlantic Records". Зміна даху спричинила за собою і зміни в саунді. Гітари поступово вибралися з тіні та зайняли провідні позиції, а засилля синтезаторів залишилося в минулому (особливо це проявилося на альбомах "Counterparts" і "Test For Echo"). На підтримку "Test For Echo" колектив провів успішне північноамериканське турне, але незабаром групі довелося згорнути свою діяльність. Причиною тому послужили звалилися на Перта сімейні драми: спочатку в автокатастрофі загинула його дочка, а на наступний рік від раку померла дружина.
Барабанщик оговтався від пережитого тільки в 2001-му, але вже на наступний рік зі своїми товаришами випустив новий альбом, "Vapor Trails". У роботі геть відсутні будь-які синтезатори і звучала вона при цьому цілком сучасно. У 2003-му вийшов потрійний концертний альбом "Rush in Rio" з повним виступом тріо на стадіоні "Маракана", а в 2004-м канадці випустили збірник каверів "Feedback", до якого увійшли речі від "Cream", "The Who", " Yardbirds "і т.д. Того ж літа група провела грандіозний "30th Anniversary Tour", за підсумками якого був випущений DVD "R30: Live in Frankfurt". Вихід же нового студійного альбому зі свіжим оригінальним матеріалом був заявлений на весну 2007-го.