Ry Cooder

У списку "The 100 Greatest Guitarists of All Time" журналу "Rolling Stone" цей музикант значився під номером 8, а число випробуваних їм стилів незліченно (рок-н-рол, блюз, реггі, текс-мекс, джаз, кантрі, фолк, госпел і т.д.). Рай Кудер (р. 15 березня 1947) почав свою музичну кар'єру в 16 років в одному блюз-бенді разом з Джекі ДеШенноном.

У 1964-му він разом з Тадж Махалом заснував групу "The Rising Sons", але даний виявився недовговічним. Коли команда розпалася, продюсер Террі Мелчер, що працював з нею, запропонував Кудера сесійний роботу. З його подачі Рай провів кінець 60-х, співпрацюючи з такими артистами як "Paul Revere & The Raiders", "Captain Beefheart & His Magic Band", Ренді Ньюмен, "Little Feat", "Rolling Stones" та іншими.

За цей час Кудер відмінно освоїв техніку слайд-гітари, і в 1970-му почав сольну кар'єру. Його перша платівка була сумішшю блюзу і фолку і базувалася на кавер музикантів типу Вуді Гатрі.

На трьох наступних роботах вже був присутній власний матеріал, але стиль "Into the Purple Valley", "Boomer s Story" і "Paradise and Lunch" залишався близьким до "Ry Cooder". Останній з цих альбомів згодом зізнавався багатьма критиками кращим у дискографії Кудера. Платівки "Chicken Skin Music" і "Showtime" несли в собі значний відступ від звичного фолк-блюзу - адже тут були додані текс-мекс, гавайська музика, госпел і соул. Не зупиняючись на досягнутому, Рай продовжив експериментувати зі стилями, завдяки чому на світ з'явився диск "Jazz", з назви якого було ясно "куди дме вітер". У 1979-му музикант випустив "Bop Till You Drop" - перший рок-альбом, записаний з застосуванням цифрових технологій. У 80-х паралельно із сольною кар'єрою Рай відновив і співпрацю з кінематографом.

Ще на стику 60-х - 70-х Кудер взяв участь в саундтреках до "Candy" і "Performance", але тепер кількість фільмів зі звуковими доріжками, до яких він доклав руку, значно зросла: "Blue Collar", "The Long Riders" , "The Border", "Southern Comfort", "Goin South", "Paris, Texas", "Streets of Fire", "Alamo Bay", "Blue City", "Crossroads", "Cocktail", "Johnny Handsome" , "Steel Magnolias", "Geronimo".

На початку 90-х Рай разом з Джимом Келтнером, Джоном Хайатт і Ніком Лоу організував банду "Little Village" встигла випустити лише один альбом. Надалі Кудер захопився жанром "world music" і в 1993-му разом з індійським музикантом В. М. Бхатті записав диск "A Meeting by the River". На наступний рік з'явився ще один дует-альбом, "Talking Timbuktu". Ця робота, зроблена за участю африканського гітариста Алі Фарке Тоура, отримала "Grammy" в номінації "Best World Music Recording". У 1997-му Рай відвідав Кубу, де в компанії місцевих музикантів записав платівку "Buena Vista Social Club", яка також стала гремміносной. В результаті про невідомих нікому кубинців дізнався весь світ, а одного з них, Мануеля Галбона, Кудер залучив до створення альбому "Mambo Sinuendo".

Свій "чистий" сольник, "Chavez Ravine", музикант випустив в 2005-му, але вже на наступній роботі була присутня безліч гостей, в тому числі Педді Молоні, Ван Дайк Паркс, Піт Сігер, Джим Келтнер, Джекі Террассон та інші.