Saturnus

У 1991 році вокаліст Томас Йенсен шукав собі партнерів для створення детовой банди. Першим, хто йому попався на шляху, виявився басист Брайан Хансен, заклопотаний подібними намірами. Через кілька місяців в їх компанії з'явилися гітарист і ударник, а новонароджений проект отримав ім'я "Assesino". Протягом року в групі встигло пограти багато народу, і до 1993-го склад виглядав так: Йенсен (вокал), Хансен (бас), Крістіан Бреннер (гітара), Поул Чойр (ударні), Кім Сіндал (гітара).

У такій конфігурації "Assesino" взяли участь у металевому конкурсі і посіли друге місце.

Щоправда, незабаром після цього проект розпався, а Томас, Брайан і Кім знайшли собі нового ударника, Йеспера Салтофта. Через деякий час Сіндала змінив Міккель Андерсен, а після появи клавішника Андерса Ро Нільсена група змінила назву на "Saturnus". У 1994 році з приходом гітариста Кіма Ларсена команда набула форми секстету. Приблизно тоді ж колектив почав йти від детового саунду до думу.

У 1995-му Андерсен офіційно пішов з групи, проте продовжував з нею співпрацювати як автор текстів. Команда відіграла серію концертів в Копенгагені разом з іншими місцевими металевими бандами, а на початку 1996-го "Saturnus" вдалося виступити на розігріві у "My dying bride". Англійці справили сильне враження на данських музикантів, і з цього моменту колектив остаточно повернув на меланхолійну думової-готичний доріжку. До кінця року "Saturnus" підписалися на "Euphonious records" (підрозділ "Voice of wonder") і в січні 1997-го дебютували з диском "Paradise belongs to you". У цей час група знову перетворилася в секстет, оскільки до неї приєднався гітарист Мортен Скруббельтранг.

У першій половині 1997-го колектив відіграв безліч концертів в данській столиці, найбільш примітним з яких було п'ятигодинний виступ у церкві Святого Стефана разом з класичним жіночим хором з двадцяти чоловік. Іншим таким, що запам'ятовується подією стала поява "Saturnus" перед трьохтисячної натовпом на фестивалі "Roskilde".

Тут дві-три пісні ("Christ goodbye", "The rise of Nakkiel") була виконана в супроводі хору з восьми осіб, якими керував Скрубелльтранг. Шоу "Roskilde" було записано норвезьким радіо, а композиції "Christ" і "Nakkiel" згодом потрапили на міні-альбом "For the loveless lonely nights". У серпні 1998-го з групи пішов Мортен, а його місце відразу ж зайняв Петер Поульсен. На наступний рік "Saturnus" стали готуватися до запису другого альбому і в пошуках потрібного місця забрели в "The sweet silence studios", де господарював Флеммінг Расмуссен, продюсувала колись дебютні роботи "Metallica". Сесії "Martyre" закінчилися у травні, але вихід платівки чомусь постійно відкладався, і реліз відбувся тільки в січні 2000-го.

За цей час команда встигла побувати за межами Данії, після чого втратила відразу трьох учасників (Кіма, Брайана і Йеспера). Новими членами "Saturnus" стали ударник Мортен Пленге, басист Петер Хееде і гітарист Таїс Педерсен. Але і цей склад не став довговічним. У 2001-му Хееде поступився місцем Леннарту Якобсену, а в 2004-му за ударні сів Микола Борг. Тим часом концерти групи проходили досить рідко, а студійна діяльність ніяк не могла увійти в потрібне русло.