Scorn

Виходець з екстремальної бірмінгемської команди "Napalm death" барабанщик Мік Харріс після розлучення зі своєю групою деякий час співпрацював з "Extreme Noize Terror". Проте в їх компанії він пробув недовго і разом з бас-гітаристом Ніком Балленом замутив свій проект, обізвавши його "Scorn". Новоявлена команда уклала контракт з лейблом "Earache", що спеціалізувався на екстримі, і взялася за роботу.

Перший альбом, "Vae Solis", що з'явився в 1992 році, не дуже-то відрізнявся від творінь "Napalm Death" - жорсткий вокал, брязкають гітарні рифи і потужний бас.

У записі платівки також брав участь гітарист Джастін Бродрік, який допомагав "Scorn" і на наступних гастролях, протягом яких група розігрівала такі колективи як "Cancer" і "Pitchshifter". У тому ж 1992-му ансамбль випустив пару синглів, причому один з них, "Deliverance", мав тривалість аж 40 хвилин.

Вже починаючи з другого диска важкі рифи стали поступатися місцем тягучому індастріалу, а живий вокал - електронному. Ще через рік трансформація музики "Scorn" продовжилася - на альбомі "Evanescence" Харріс і бали видали щось готично-амбієнтне. На цей раз їм допомагав гітарист Джиммі Плоткін, якого також взяли в чергове європейське турне, проведене в компанії все з тим же "Pitchshifter" і "God". На початку 1995 року "Earache" випустила збірку реміксів "Ellipsis", що став останньою роботою Балла в "Scorn". Нік пішов, залишивши Харріса самого розбиратися зі своєю заморочений музикою. Незважаючи на наполовину скорочений склад "групи", наступний диск, "Gyral", був дуже схожий на свого попередника.

На презентацію платівки Харріс не зміг з'явитися, оскільки відлежувався у лікарні після автокатастрофи. Проте постраждав він не дуже сильно і незабаром повернувся до студійної роботи, на наступний рік представивши на суд слухачів мінімалістичний амбієнт-альбом "Logghi Barogghi".

1997 рік був ознаменований виходом шостого лонгплея, "Zander", на якому Харріс звернувся до стилю даб. Потім в діяльності "Scorn" настав тривалий затишшя, оскільки Мік розважався в інших проектах. Так, наприклад у 1997-му Харріс взяв участь у записі релізу "Frigid Prose" хорватської групи "Transmisia", а в 1999-му займався своїм новим проектом "Ocosi". Десь у цей період було видано збірник рідкісних речей "скорні" під назвою "Anamnesis". Здавалося, що нових студійних робіт "Scorn" більше не передбачається, але раптом у 2000 році на світ з'явився максі-сингл "Imaginaria Award", а слідом за ним пішов повнометражний альбом "Greetings From Birmingham".

Зроблений знову в дабовий манері, диск вийшов злегка "веселіше" попереднього релізу. Цей лонгплей став, по всій видимості, останньою роботою "Scorn", оскільки у 2002 році Мік Харріс оголосив, що має намір організувати грайндкоровий проект.

Читате також