Searchers
Хлопцям довелося самим заробляти собі на хліб, виступаючи з різних ліверпульським клубам, і часом давая по три концерти за вечора в різних місцях. У 1962 команда вибралася на континент, в мекку тодішнього рок н ролу - Гамбург. Після повернення звідти "Searchers" уклали контракт з "Pye", і під керівництвом менеджера Тоні Хатч випустили свій перший сингл "Sweets for My Sweet". Побачив світ у липні 1963-го, він дістався до верхівки хіт-параду лише в жовтні, скинувши звідти самих "Beatles".
"Бітли" зате потім відігралися, коли їх "Please Please Me" перекрив доступ до першої позиції альбому "Meet The Searchers". Група відповіла низкою хітових синглів, серед яких "Sugar and Spice", "Don t Throw Your Love Away", "Some Day We re Gonna Love Again" і найвідоміша річ "Needles and Pins".
Влітку 1964-го на піку успіху колектив покинув басист і вокаліст Тоні Джексон, який заснував свою власну банду "The Vibrations". Однак йому знайшлася непогана заміна в особі Франка Аллена. З ним "Searchers" також зробили кілька хіт-синглів. У 1966 році після великого туру по Південно-Східній Азії та Австралії в компанії з "Роллінг" барабанщику Крісу Кертису прийшла в голову думка, що йому пора зайнятися продюсерською діяльністю. Місце за ударними зайняв Джон Блант. За три роки його перебування в колективі ансамбль змінив лейбл на "Liberty", і випустив у світ "Take It or Leave It", "Have You Ever Loved Somebody" і деякі інші менш успішні релізи.
У грудні 1969-го в "Searchers" з'явився новий ударник, шотландець Біллі Адамсон. Починаючи з 1972 року популярність групи значно поменшало, і вона скотилася до виступів у кабаре перед різношерстої публікою.
У 1979-му і в 1980-му команда випустила пару альбомів, зроблених в дусі ранніх речей, але попит на таку музику вже був невисоким, і платівки погано продавалися. У 1985 році ансамбль покинув один з його засновників Майк Пендер, що почав виступати під вивіскою "Mike Pender s Searchers". Макналлі, Аллен і Адамсон не збиралися припиняти свою діяльність, тим більше що попит на мелодії 60-х знову почав рости. Замість Пендера вони взяли до себе нового лідер-вокаліста, до того ж непогано володів гітарою, Спенсера Джеймса. В кінці 80-х "Searchers" досить успішно гастролювали по Англії, Америці та Німеччині, і випустили альбом "Hungry Hearts".
Влітку 1989 року група була удостоєна честі відкривати концерти Кліффа Річарда перед 75-тисячним натовпом, який зібрався на стадіоні Уемблі. Дев'яності роки команда провела в основному на гастролях, роз'їжджаючи по всьому світу. У 1998-му втомлений від нескінченних поїздок Адамсон вирішив піти на заслужений відпочинок і звільнив своє місце Едді Роту.