Seeds

Типові представники гаражного року "The Seeds" виконували свій грубий, примітивний, драйвовий прото-панк задовго до появи "Ramones". Започаткував цю лос-анджелеську команду в 1965 році вокаліст Скай Саксон (Річард Марш), вже встиг на той час випустити трохи синглів з різними проектами. За оголошенням у пресі Скай підібрав собі наступних соратників: Ян Севедж (гітара), Деріл Хупер (клавішні), Рік Ендрідж (ударні).

Уклавши контракт з фірмою Джина Нормана "Crescendo Records", квартет дебютував з синглом "Can t seem to make you mine". Цей медляк мав локальний південнокаліфорнійський успіх, але дав "The Seeds" можливість бути запрошеними на різні шоу типу "American Bandstand" і "Shebang".

На початку 1966-го вийшов другий і самий знаменитий сингл групи, "Pushin Too Hard". Простий грубий риф укупі з харизматичним ревом Саксона припав до смаку американській публіці, і пісня зайняла 36-у сходинку в національних чартах.

Слідом за сорокап'яткою з'явився і повнометражний альбом, що містив крім "Pushin too hard" такі родзинки гаражного року як "No escape", "Nobody spoil my fun" і "Girl I want you". У жовтні 1966-го вийшов другий лонгплей, "A web of sound". Найпопулярнішою дрібницею на цьому диску став сіневоротнічковий гімн "Mr. Farmer", що прозвучав у фільмі Камерона Кроу "Almost famous". З інших композицій виділялися хрипке "Rollin Machine" і 14-хвилинна "Up in her room". Тим часом у США наростала популярність руху хіпі, і його магія не пройшла і повз "Seeds". Підпавши під "влада квітів", в 1967 році музиканти змінили свої орієнтири і вдарилися в психоделіку.

Нові віяння знайшли відображення на альбомі "Future", зробленим під явним впливом бітлівське "Сержанта Пеппера". Незважаючи на те, що явних хітів (за винятком може бути "A thousand shadows") на диску не було, популярність групи не згасала. У той час "Seeds" на рівних правах ділили майданчики з такими артистами як Джимі Хендрікс, "Byrds", "Vanilla Fudge", "Doors", "Buffalo Springfield", "Jefferson Airplane", "Kinks" та низкою інших не менш відомих .

До кінця 1967-го музиканти вирішили трохи поекспериментувати з блюзом, записавши альбом "A spoonful of seedy blues". Щоправда, їм не хотілося зовсім відлякувати старих шанувальників, тому платівка вийшла під прапором "Sky Saxon Blues Band". Свій внесок у створення альбому вніс блюзовий гігант Мадді Уотерс, одного разу назвав "Seeds" американським відповіддю "Rolling Stones". У 1968 році вийшов концертний альбом "Raw and alive at Merlin s Music Box", який став останнім релізом оригінального складу. У 1970-му група розпалася, а Саксон подався в релігію, ставши членом секти "Свідки Єгови".

Минуло близько двадцяти років, перед тим як відбувся короткочасний реюніон оригінальної команди. Приводом для цього послужив "The Summer of Love Tour", де також виступали "Love", "Big Brother and the Holding Company" і деякі інші шістдесятники. Подальше пришестя "The Seeds" відбулося на початку третього тисячоліття, коли Скай, з абсолютно новим складом відновив гастрольну діяльність.