Sepultura

Ця брутальна команда з бразильського міста Біло Орізонте утворилася на початку 80-х років. В оригінальний склад увійшли брати Кавалера, Макс (р. 4 серпня 1969; вокал, гітара) та Ігор (нар. 24 вересня 1970; ударні), Джейро Гуедез (гітара) та Пауло-молодший (бас). Перший опус "Sepultura", спліт "Bestial Devastation", зроблений навпіл з групою "Overdose", з'явився в 1985 році.

Диск був недобру якість, і не набув широкого поширення, однак за такими композиціям як заголовний трек і "Antichrist" можна було судити про обраний колективом напрямку. У 1986-му вийшов вже справжній полнометражнік, "Morbid Visions". Цей альбом, напханий потужними рифами, включав в себе пісню "Troops of Doom", що стала гімном "Sepultura" на довгі часи. Платівка дала групі національну популярність і хорошу можливість проявити себе на гастролях. Гуедез незабаром покинув команду, а на його місце прийшов талановитий гітарист Андреас Кіссер.

У 1987-му вийшов диск "Schizophrenia", який завдяки бойовикам "Escape to the void", "Inquisition symphony" і прекрасною продюсерської роботи сповістив всьому світові про народження бразильського металу. До Європи "Шизофренія" прийшла у вигляді бутлега, але потім справа була поставлена на офіційну основу, і колектив уклав контракт з голландським відділенням "Roadrunner". Незважаючи на обмежений бюджет, продюсувати дебютну роботу групи на цьому лейблі був запрошений відомий американський брутальщік Скотт Бернс.

ППО виходу "Beneath The Remains" команда відправилася в своє перше світове турне, протягом якого їй довелося ділити сцену з такими монстрами тяжмета як "Metallica", "Motorhead" і "Sodom". Тим часом у себе на батьківщині "Sepultura" стали національними героями і тому на другому фестивалі "Rock in Rio" вони з'явилися в статусі хедлайнерів. На жаль, бурхливий успіх мав і зворотний бік. На концерті в Сан-Паулу, де група виступала перед 40-тисячною аудиторією, загинув один із глядачів, і внаслідок цього колектив довгий час більше не з'являвся на бразильських майданчиках. За винятком того трагічного випадку турне на підтримку "Arise" пройшло успішно, і "Sepultura" відкрили для себе такі території як Греція, Японія, Австралія та Індонезія. У 1993 році група випустила знаменний альбом "Chaos AD", на якому розбавила свій брутальний саунд національними бразильськими ритмами. Особливе визнання отримала пісня "Territory", кліп на яку виграв "MTV Video Music Awards".

Незабаром після цього "Sepultura" стали першою бразильською командою, дісталася Росії і першою латиноамериканською бандою, що з'явилася на фестивалі "Monsters of Rock" в Донінгтоні. На наступному альбомі гурт продовжує розробляти "національну жилу", що явно виходило з назви - "Roots". Великою популярністю тут користувалися композиції "Roots Bloody Roots", "Attitude" і особливо "Ratamahatta", відеокліп на яку отримав нагороду "Кращий рок-відео" на бразильському MTV.

Все складалося непогано, поки у менеджера групи, що була також дружиною Макса, не помер син. Ігор, Андреас і Пауло поставилися до цього з розумінням і залишилися за контрактом концерти дограли втрьох. Проте з часом музиканти і менеджмент перестали розуміти один одного, ситуація загострилася і Макс прийняв рішення піти з групи. Спочатку вокальні партії спробував виконувати Андреас, але для нього це виявилося занадто складним. Тривалі пошуки нового фронтмена увінчалися успіхом лише в 1998 році, коли в колективі з'явився Деррік Грін. Він добре вписався в команду, і хоча альбоми "Against" і "Nation" не мали такого комерційного успіху як попередні роботи, шанувальники "Sepultura" поставилися до Гріна цілком лояльно.

Підтвердженням усталеною популярності бразильської команди стала поява на її сесіях і концертах таких особистостей як Джейсон Ньюстед, Майк Петтон і Джелло Біафра. У 2003-му група повернулася з новим студійним альбомом "Roorback", що отримав хороші відгуки і проник у чарти "Billboard". У листопаді 2005-го на світ з'явився перший офіційний концертник, "Live in Sao Paolo", виданий як на CD, так і на DVD. Ще через чотири місяці в продаж поступив диск "Dante XXI". Таку назву альбом отримав не даремно, оскільки він був натхненний "Божественною комедією" Данте, викладеної музикантами в трешевий манері.

Читате також