Shadows

"Shadows" - практично єдина англійська інструментальна група, яка досягла світового успіху. У 1958 році Хенк Марвін і Брюс Велч приїхали з Ньюкасла до Лондона у складі "Railroaders". Повертатися назад вони не стали, а прилаштувалися до групи Піта Честера "Five chesternuts". У той час менеджер Кліффа Річарда шукав лідер-гітариста в супроводжуючий склад, і хотів запросити Тоні Шерідана, але зупинив свій вибір на Хенк і Брюса.

У "The drifters" (так називалася команда Річарда) грав також Террі "Джет" Харріс (бас). У лютому 1959-го ударника Террі Смарта змінив Тоні Міхан, який завершив формування класичного складу групи. "Drifters" не тільки супроводжували Річарда на гастролях, але також намагалися записувати свої сингли, причому на деяких були присутні і номери з вокалом. Незабаром з'ясувалося, що в Америці вже існує ансамбль під назвою "Drifters", і щоб уникнути подальших непорозумінь колектив змінив вивіску на "The shadows". Під новим ім'ям група продовжила випускати сингли з вокальними партіями, але успіху вони не користувалися.

Становище кардинально змінилося, коли "Shadows" записали чарівну інструментальну штучку Джеррі Лордана "Apache". Композиція провела в британських чартах понад шість тижнів і стала хітом у всьому світі. З тих пір аж до 1967 року всі сінгли "Shadows" обов'язково були присутні в англійських хіт-парадах. Дебютний лонгплей зайняв перший рядок, проте це не врятувало групу від кадрових перестановок. Вже у вересні 1961-го Міхана змінив Брайан Беннетт, а в квітні наступного року пішов Харріс, який передав бас-гітару в руки Брайана локінга. Останній у 1963 році був залучений в релігійну секту і закинув музику.

Його місце зайняв Джон Ростілл, стабілізувавши склад аж до 1968 року. У такій конфігурації "Shadows" випустили п'ять альбомів, причому весь цей час вони продовжували супроводжувати Кліффа Річарда в його турах. До речі, разом з Річардом музиканти знялися у ряді фільмів, і навіть брали участь у створенні саундтреків до них. У 1968-му команда відзначила своє десятиріччя випуском альбому "Established 1958", однак така тривала напружена робота привела до виникнення конфліктів між музикантами, і незабаром група була розпущена. У 1969-му "Shadows" ненадовго реанімували, встигнувши, правда, записати сингл, альбом і прокотитися з гастролями по Англії і Японії. Потім Хенк і Брайан зайнялися сольними кар'єрами, а Ростілл пішов до Тому Джонсу. Пару років опісля Брюс і Хенк висловили бажання пограти разом не використовуючи вивіску "Shadows". До себе в компанію вони запросили талановитого гітариста і співака Джона Фаррара, а незабаром до них приєднався і Беннетт.

Музиканти спробували знову виконувати вокальні номери, але публіка їх не сприймала і вимагала "класичних" інструменталок типу "Apache" і "FBI". Скінчилося тим, що вимогам меломанів довелося поступитися, а заодно повернули і назва "Shadows". Повернення пройшло успішно і альбом "Rockin with Curly Leads" користувався великим попитом. Наступну його сингл "Let me be the one" вперше за вісім років опинився в чартах, посівши 12-й рядок. У 1975-му Фаррар слідом за своєю пасією Олівією Ньтон-Джон відбув до Америки. Склад "Shadows" на даному етапі доповнив басист Алан Тарн. У 1977-му групу чекав грандіозний успіх з приводу випуском "EMI" збірки кращих речей "The shadows 20 golden greats"., Який дебютував у чартах під номером один і розпродано тиражем у мільйон примірників.

У наступне турне група відправилася без Тарнів, але з сессіонщікамі Аланом Джонсом (бас) і Френсісом Монкманом (клавішні). По закінченні гастролей був записаний альбом "Tasty", що мав кілька "поважчав" саунд. На жаль, належного промоушена не відбулося і платівка зазнала комерційну невдачу. У березні 1978-го "Shadows" разом з Кліффом Річардом відзначили сою 20-річну творчу діяльність концертами в "London Palladium". На цих виступах музикантам допомагав клавішник Кліфф Холл. Його джазова манера настільки вразила "Shadows", що Гол на цілих 12 років опинився в їх складі. В кінці 70-х команда експериментувала зі стилем диско, результатом чого став чудовий сингл "Don t cry for me Argentina". Його успіх поширився і на наступний альбом, "String of hits".

У 1980-му музиканти задумали викупити права у "EMI" на свої ранні платівки, але спроба не увінчалася успіхом, а замість цього призвела до розриву з лейблом. Переуклавши контракт з "Polydor" група випустила ще один успішний альбом з символічною назвою "Change of address". У цей час "Shadows" стали спеціалізуватися на кавер, причому це в них виходило досить непогано. Коли музиканти повернулися до виконання власних речей на "Life in the jungle", то виявилося, що це у них виходить гірше. В кінці 80-х потрапив в автокатастрофу Алана Джонса замінив Марк Гріффітс. А в 1990 році про свій відхід оголосив Беннетт, вирішивши зосередитися на композиторській діяльності. У результаті "Shadows" в черговий раз були розпущені. Але збірники групи продовжували виходити, а в 2003 році Хенк, Брюс і Брайан на радість фанам возз'єдналися і провели прощальний тур.

Читате також