Sham 69

Можливо "Sham 69" не були такими популярними як "Sex Pistols" або "Clash", але їм вдалося випустити серію хітів і залишити свій слід в історії британського панку. Група утворилася у середині 70-х, а її біографія почалася зі знайомства вокаліста Джиммі п `єси (р. 9 лютого 1955) і гітариста Дейва Парсонса. Коли в їх компанії з'явилися басист Альберт Маскелл і барабанщик Марк Кейн, новоспечена команда отримала назву "Sham 69" (на честь якогось футбольного графіті).

Перші репетиції проходили на свинофермі у Маскеллов, але незабаром хлопці знайшли собі місця пристойніше і дебютували з концертом в університеті Гуілдфорда. Ще трохи пізніше "Sham 69" стали завсідниками в клубі "Roxy" і паралельно зайнялися пошуками контракту.

Джиммі притягнув демокассету групи в офіс Майлса Коупленда і заявив, що у нього найкрутіша банда в околицях. Той організував молодим нахабам концерт у "Acklam Hall", і коли команда заткнула за пояс виступали там же "Chelsea", "The Lurkers" і "The Cortinas", допоміг їм випустити перший сингл.

Цей міньйон, "I Don t Wanna", мав некволий успіх, і колектив взяла під крило фірма "Polydor". Пробний "мажорний" сингл "Borstal Breakout" не викликав великого резонансу, але за ним пішли більш вдалі сорокап'ятки: "Angels With Dirty Faces" (Топ 20) і "If The Kids Are United" (Топ 10). У тому ж 1978-му вийшов дебютний альбом "Tell Us The Truth", складений наполовину з концертних, наполовину з студійних треків. Незадовго до цієї події Альберт перекваліфікувався в роуд-менеджера, а вакансію бас-гітариста зайняв Дейв Треганна. Другий альбом становив вже чисто студійну роботу, а найвидатнішою дрібницею на ньому була "Hurry Up Harry".

Композиція пробила гарячу десятку, а сам лонгплей зайняв 27-у сходинку, спустившись на дві сходинки щодо попередника. Втім, у той час популярність "Sham 69" перебувала на досить високому рівні, і їх навіть запрошували в передачу "Top Of The Pops". Незадовго до запису третього альбому пішов Кейн, який поступився місце Ріку Голдштейн.

На "The Adventures of the Hersham Boys" група зробила розворот від чистого панку в бік традиційного британського року в дусі "Mott the Hoople", "The Who" і "The Faces". Результат не забарився позначитися на комерційному успіху, і диск зайняв восьму строчку в національних чартах. Зворотною стороною цього зльоту були концерти "Sham 69". Основну частину аудиторії "шестьдесятдевятих" становили скінхеди та інші радикально налаштовані елементи, в результаті чого під час виступів все частіше виникали бійки. Гастролювати ставало все важче і важче, і після не дуже вдалого четвертого альбому команда розпалася. П `єси спробував працювати соло в стилі хеві-метал, а також співпрацював з членами" Sex Pistols "в проекті" Sham Pistols ". Парсонс і Треганна замутили короткочасний проект "The Wanderers", а останній з них пізніше приєднався до "Lords Of The New Church".

З кінця 80-х пішла хвиля реюніон "Sham 69", однак цей період був досить хаотичним, оскільки п `єси і Парсонс то об'єднувалися разом, то працювали поодинці з іншими найманцями, то знову заморожували проект. Так чи інакше, але група, хоч і нерегулярно, продовжувала виступати і час від часу випускала нові роботи.