Шеріл Кроу Сюзанна народилася 11 лютого 1962 року в місті Кеннетт, штат Міссурі. Батьки її були музикантами, а в будинку знаходилося аж цілих три піаніно, тому Шеріл було чому (і на чому) повчитися. У 13 років дівчинка написала свою першу пісню і трохи пізніше почала грати на клавішних в кавер-бенді "Cashmere".
Після закінчення коледжу Кроу пішла працювати вчителем музики, а по вихідних співала у різних командах. Таку розмірене життя Шеріл вела близько двох років, поки доля не звела її з одним місцевим продюсером, який запропонував їй записувати рекламні джингли. Справа пішла добре, і незабаром Кроу почали надходити замовлення від таких компаній як "МакДональдс" і "Тойота". Бачачи, що удача її супроводжує, Шеріл вирішила всерйоз зайнятися музикою і, прихопивши рекламні плівки, в 1986 році відправилася до Лос-Анджелес.
Спочатку їй вдалося отримати тільки роботу бек-вокалістки, але зате не пройшло і року як Кроу вже супроводжувала самого Майкла Джексона в його турне "Bad". Після двох років виконання на сцені "I Just Can t Stop Loving You", співачка спробувала отримати сольний контракт. Проте, всі, до кого вона зверталася, хотіли зробити з неї поп-діву, а у Шеріл були дещо інші смаки. У підсумку вона продовжила виконувати роль бек-вокалістки, співпрацюючи з такими артистами як Дон Хенлі, Стінг, Род Стюарт, Стіві Уандер, "Foreigner" і Джо Кокер.
Паралельно вона практикувалася і в написанні пісень, причому деякі її речі використовували у своєму репертуарі Селін Діон і Ерік Клептон. У 1991 року Кроу познайомилася з продюсером Х'ю Падхемом, який допоміг укласти їй контракт з "A & M Records". Однак записаний з ним альбом виявився настільки нудотно-солодкуватим, що Шеріл відмовилася його випускати, а сама впала в глибоку депресію. Позбутися від нудьги їй вдалося лише через багато місяців, коли Кроу з іншою командою початку грунтовну переробку матеріалу. Одержаний в результаті альбом потрапив на прилавки магазинів у серпні 1993-го. Спочатку "Tuesday Night Music Club" мало кого зацікавив, хоча одна з пісень прозвучала у фільмі "Leaving Las Vegas".
Народ просік фішку лише після того, як "A & M" здогадалися випустити сингл "All I Wanna Do". Ця безтурботна пісенька стала одним із самих значних хітів літа 1994 року. Альбом почали розкуповувати зі страшною силою, а Кроу незабаром стала власницею кількох Греммі в категоріях "Best New Artist", "Best Female Rock Vocal" і "Record of the Year". Не обійшлося тут і без скандалу, оскільки один з основних авторів "All I Wanna Do" не було вказано у графі "Credits".
Шеріл цілком реабілітувала себе з альбомом "Sheryl Crow", що вийшов більш похмурим, незачесаним і гостросоціальний. Тут Кроу вперше спробувала себе не тільки як автора і виконавця пісень, але і в ролі продюсера. "Sheryl Crow", що став тричі платиновим, породив кілька хіт-синглів і приніс Шеріл ще парочку "Греммі" (Best Female Pop Vocal Performance, Best Rock Album). У 1997-му співачка взяла участь у саундтреку до фільму про Джеймса Бонда "Tomorrow never dies", а на наступний рік повернулася з третім альбомом, "The Globe Sessions", зробленим в прямолінійному Традиционалистско-роковому форматі. Хоча пісні з цього диску вже не так часто звучали в ефірі, "... Sessions", також як і дві попередні роботи, став мультиплатиновим.
У 1999-му Кроу записала кавер "Sweet Child O Mine" на пісню "Guns N Roses", що прозвучав у фільмі "Big Daddy". Тоді ж вона дала безкоштовний концерт у нью-йоркському "Central Park". Шоу на якому були присутні такі зірки як Стіві Нікс, "Dixie Chicks", Ерік Клептон і Кіт Річардс, згодом було видано під заголовком "Sheryl Crow And Friends: Live In Central Park". Як не дивно, але цей альбом не отримав навіть золота, і поправити похитнулися справи співачці вдалося тільки в 2002 році з випуском пріпопсованной роботи "C mon, C mon", а повністю повернути втрачені позиції - у 2003-му з виданням збірника "Greatest Hits ".