Silentium

Історія "Silentium" почалася в грудні 1995 року, коли розпалася група "Funeral", яка працювала на стику дета і готики. Двоє з "похоронщіков", клавішник Самі Бома (р. 8 жовтня 1977) і вокаліст Матті Айкіо (р.25 грудня 1975), не захотіли сидіти без діла і майже відразу ж організували новий проект. Компанію їм склали гітаристи Тоні Лахтін (р.

4 вересня 1977) і Юха Лехтіокса (р. 1 листопада 1977), скрипаль Яні Лааксонен і ударник Ярі Ойала. Першим записом, яку створила ця конфігурація, стало четирехпесенное демо "Illacrimo", що з'явилися в кінці 1996 року.

Наступний опус "Silentium", EP "Camene Misera", був реалізований у 1998-му. На цьому міні-альбомі можна було почути вокал Тійна Лейвонен, яка на той час стала повноцінною учасницею команди. Запис привернула увагу нікого Самі Тенеца, що займався організацією власного лейблу "Spikefarm". Після нетривалих переговорів сторони прийшли до обопільної згоди і підписали необхідні папери.

Таким чином "Silentium" удостоїлися честі стати першими, хто випустив альбом на "Spikefarm". Їх диск 1999 року "Infinita Plango Vulnera" числився в каталозі фірми під номером "NAULA001". До речі, на цьому альбомі в складі групи з'явився новий ударник, Янне Ойала. "Infinita Plango Vulnera" дуже порадував готичну громадськість усього світу. Дуже схвальні відгуки були і в його послідовників, полноформатніка "Altum" та міні-альбому "SI.VM ET AVVM". У січні 2003-го "Silentium" попрямували до студії "Walltone" з наміром записати третій студійний альбом, "Sufferion - Hamartia Of Prudence".

Цього разу музиканти вперше запросили продюсера з боку і керівництво сесіями довірили Туомас Холопайнену з "Nightwish". Такий вчинок пояснювався тим, що автор більшості композицій гурту Самі Бома, побажав, щоб на його музику хтось глянув ззовні.

Незадовго до початку робіт над альбомом про своє рішення взяти тайм-аут заявила Тійна Лейвонен. Провідну частина жіночих партій на "Sufferion" взяла на себе Таня з "Soulgrind", а на другі ролі запросили Майю Турунен. Альбом був тепло прийнятий публікою, а його жива постановка виглядала цілком під шекспірівськи. Але, незважаючи на відносний успіх диска, після його виходу група вступила в несприятливу смугу. Спочатку Майю, яку готували в провідні вокалістки, довелося замінити Ганною Ілвесковскі. Через півроку заявив про свій відхід Янне, на думку якого "Silentium" не розвивалися з часів демо і топталися на одному місці.

Слідом за ним подали у відставку Ганна та Яни, які порахували, що без Янне група взагалі не зможе існувати. Положення ускладнилося тим, що, позбувшись трьох учасників, "Silentium" втратили і контракт зі "Spikefarm". Проте з серпня 2004-го справи колективу пішли в гору. У команду повернувся Ярі Ойала, а новою вокалісткою стала аварійно Рінкінен. У жовтні було укладено контракт з "Dynamic Art Records", а навесні наступного року група відправилася в студію записувати чергову платівку.

Читате також