Silverchair

Деніел Джонс (вокал, гітара) і Бен Гілліс (ударні) грали разом, будучи ще в початковій школі. Трохи пізніше в їх компанії з'явився Кріс Джоанну (бас), і хлопці організували тріо "Innocent Criminals". Починали, як водиться, з каверів ("Led Zeppelin", "Black Sabbath", "Deep Purple"), але з часом з'явився і власний матеріал. Коли хлопчина стукнуло по 15 років, їхня пісня "Tomorrow" перемогла на національному конкурсі.

Незважаючи на юний вік учасників, група відразу одержала контракт, і незабаром композиція вийшла у вигляді синглу. До того часу команда встигла змінити вивіску і замість "Innocent Criminals" назвалася "Silverchair".

"Tomorrow" чекав неймовірний успіх, і пісня провела шість тижнів на вершині національного хіт-параду, а потім ще довгий час бовталася в гарячій десятці. У 1995 році команда, вже порядком загрузла в "альтернативі", випустила дебютний лонгплей "Frogstomp". Альбом зайняв лідируючі позиції в Австралії та Новій Зеландії, а також потрапив в американський Топ 10, чого не траплялося з іншими командами зеленого континенту з часів "INXS".

На наступний рік "Silverchair" провели турне в компанії з "Red Hot Chili Peppers", а в 1997-му видали на-гора другий повнометражку, "Freak Show". Цей альбом, що містив три суперхіта ("Freak", "Abuse Me" і "Cemetery"), розійшовся тиражем півторамільйонним, а в Америці досяг золотого статусу. Паралельно зі студійною роботою і гастролями хлопці встигали ще вчитися, і лише в 1998-м звільнилися від шкільних обов'язків. Позбувшись від цього вантажу, "Silverchair" впритул зайнялися музикою і, щоб уникнути обридлих порівнянь з "Nirvana", "Soundgarden" і іншими Гранжер, спорудили оригінальний альбом "Neon Ballroom", на якому спробували схрестити важкий рок з оркестровими елементами.

У США роботу зустріли прохолодно, але в Австралії, Європі та Південній Америці продажі йшли повним ходом. Особливий успіх випав на долю пісень "Ana s Song (Open Fire)" і "Anthem for the Year 2000", що зайняли непогані місця в чартах багатьох країн. Протягом 1999 року команда посилено моталася по всьому світу, встигнувши виступити на багатьох серйозних фестивалях. Гастрольна життя настільки втомила музикантів, що після закінчення турів вони оголосили про 12-місячному тайм-ауті.

Виконавши свої зобов'язання перед "Sony Music Australia", "Silverchair" уклали новий контракт з "Atlantic Records", що поширювався на Південну і Північну Америку, а також заснували свій лейбл "Eleven" для дистрибуції в Австралії та Азії. У 2000-му тріо дало всього один концерт, що проходив у рамках "Australia s Falls Festival", зате наступний рік почався досить бурхливо - в січні команді довелося виступати на фестивалі "Rock in Rio" перед 250-тисячною аудиторією. Влітку музиканти приступили до сесій четвертого альбому, який вийшов більш світлим, ніж інші роботи. "Diorama" дебютував у національних чартах під номером один, а три супутніх синглу ("The Greatest View", "Without You", "Luv Your Life") потрапили у Топ 20.

Через хворобу Джонса промо-тур провести не вдалося, але альбом і без того приніс групі пару нагород "ARIA Awards" ("Best Group", "Best Rock Album"). Гастролі відбулися тільки у 2003 році, а після їх закінчення вийшов концертний альбом "Live From Faraway Stables". Далі у діяльності колективу настала тривала пауза, пов'язана з участю музикантів у сайд-проектах. "Silverchair" повернулися в 2007-му, видавши п'ятий студійний альбом, який, як і всі його попередники стартував з першої позиції національного хіт-параду.

Читате також