Sisters Of Mercy

Батьки готик-року "Sisters of mercy" почали свою похмуру діяльність наприкінці 70-х років. Справа відбувалася в англійському місті Лідсі, а вся група складалася з двох осіб - вокаліста Ендрю "Елдрітча" Тейлора і гітариста Гері Маркса. Замість ударника музиканти використовували драм-машину, звану ними "Доктор Аваланш". Ось в такому образі в 1980 році "Sisters" і випустили свій перший сингл, "Damage done", надрукований тиражем в 1000 копій на їх власному лейблі "Merciful release".

Незабаром в команді з'явився бас-гітарист Крейг Адамс, який сприяв розвитку унікального стилю "сестричок".

У лютому 1981-го "Sisters of mercy" відіграли свій перший концерт, після чого стало ясно, що без другого гітариста не обійтися і на це місце запросили Бена Ганна. У період 1982-1983 років група випустила серію сорокапяток, причому одна з них, "Body electric", удостоїлася звання синглу тижні від "Melody maker". Після британського туру гурт остаточно утвердилася в якості месії готик-року, але при цьому музиканти не втрачали почуття гумору і справжнього рок-н-рольного духу.

У 1983-му вийшов сингл "Alice", виданий також у Штатах, а "Sisters of mercy" вперше порадували заокеанську публіку. У тому ж році Бена Ганна змінив Уейн Хассі, що дебютував на EP "The reptile house". Свіжа кров пішла "Сестрам" на користь і в червні 1984-го група вперше прорвалася в національні чарти з синглом "Body and soul" (№ 46). Тут же був укладений контракт з мажорним лейблом "WEA". Тим часом міжнародна популярність команди значно виросла, і їй нічого не варто було розпродати пару концертів поспіль де-небудь у Нью-Йорку. У 1985-му нарешті-то вийшов дебютний альбом. "First and last and always" опинився в британському Тор 20, а супутній турне пройшло дуже успішно.

Яке ж було розчарування фанів, коли слідом за цим було оголошено про розпуск "Sisters of mercy". Маркс заснував "Ghost dance", а Хассі і Адамс створили групу "The sisterhood". Незадоволений Елдрітч звалив в Берлін і там замутив ще один "The sisterhood". Після тривалої боротьби за назву Хассі і Адамс перейменували свій колектив у "The mission", а Ендрю зібрав новий варіант "Sisters of mercy" з гітаристом Джеймсом Реєм, басистка Патріцією Моррісон, клавішником Аланом Вега і ударником Люкасом Фоксом.

Ця конфігурація протрималася недовго і незабаром скоротилася до тандему Елдрітч-Моррісон (у компанії з драм-машиною). У 1987 вийшов класний альбом "Floodland", що виявився в гарячій десятці і супроводжуваний хіт-синглом "This corrosion". Після цього Ендрю посварився з Патріцією, а компанія "Сестер" поповнилася басистом Тоні Джеймсом і гітаристами Андреасом Бруном і Тімом Брич. У 1990-му "Sisters of mercy" випустили "Vision thing", альбом, в якому з'явилися елементи хард-року. Пару років група активної гастролювала, а в 1992-му видала ретроспективну платівку "Some girls wander by mistake". Диск посів 5-е місце в національних чартах, а сингл "Temple of love", записаний з Офрой Хазой опинився аж на 3-й позиції.

З тих пір кар'єра колективу стала скочуватися вниз. Після виходу "Gratest Hits Volume One" в 1993 році до лав "Sisters of mercy" влився гітарист Адам Пірсон, надовго облаштувався в групі. Другу гітару в 1996-му взяв у руки Кріс Шихан. На той час "Sisters of mercy" залишилися без контракту й задовольнялися лише концертною діяльністю.