Slash s Snakepit

Коли в середині 90-х у таборі "Guns N Roses" запанувала перманентна плутанина, Слеш заявив, що не має наміру сидіти без діла і для початку організував власну домашню студію, яка дістала назву "Snakepit". Паралельно гітарист підготував певний матеріал і вдвох з Меттом Сорум вони почали його відпрацьовувати. Незабаром їхня компанія поповнилася ще одним учасником "Guns N Roses" Гілбі Кларком, який підкинув додаткові ідеї, і таким чином почав вимальовуватися окремий проект.

Басові партії Слеш спочатку намагався записувати самостійно, але потім запросив для цієї справи Майка Інеза з "Alice in Chains". Складніше виявилося з вокалістом, і музикантам довелося прослухати 40 осіб, перш ніж був зроблений вибір на користь Еріка Довера (екс-"Jellyfish").

Новостворений проект в оригіналі називався "Snakepit", але згодом фірма "Geffen" наполягла на "Slash s Snakepit", мотивуючи заміну тим, що присутність імені знаменитого гітариста істотно збільшить продаж. Дебютний альбом, "It s Five O Clock Somewhere", вийшов навесні 1995 року.

З походженням його назви була пов'язана цікава історія. Як-то раз Слеш нудився в аеропорту в очікуванні літака. Його мучило похмілля, але за правилами тамтешнього бару напої відпускалися лише з 5 годин, і чекати, коли настане цей час, у гітариста не було більше сил. Він звернувся до милосердя бармена, і той задовольнив прохання Слеш, сказавши при цьому геніальну фразу, яка й дала ім'я альбому - "It s Five O Clock Somewhere" ("Де-то ж вже є п'ять годин"). Тур на підтримку платівки почався в квітні 1995-го, проте до цього часу Інез повернувся в "Alice in Chains", а Сорум зайнявся якимись справами в "Guns N Roses". Команду виручив персональний менеджер Слеш, Том Мейхер, який ангажував ритм-секцію з групи Закк Уайлда "Pride & Glory", барабанщика Брайана Тічі і бас-гітариста Джеймса ЛоМенцо.

Гастролі тривали п'ять місяців, а за цей час тираж "It s Five O Clock Somewhere" перевалив за платинову відмітку. Тим не менш, після закінчення туру проект був заморожений: Довер зібрав "Imperial Drag", Кларк зайнявся записом сольного альбому, а Слеш повернувся в "Guns N Roses", але незабаром посварився з Роузом і подався на вільні хліби.

Якийсь час гітарист жив у своє задоволення, джемували в лос-анджелеських клубах і з'являвся в якості гостя на чужих альбомах. Ще одним розвагою було створення кавер-бенду "Slash s Blues Ball", але Слеш швидко усвідомив, що чистий блюз не його стихія і повернувся до ідеї "Slash s Snakepit". Всі його колишні компаньйони виявилися на той момент зайняті, і гітаристові довелося заново збирати команду. Цього разу партнерами Слеш по "Snakepit" стали вокаліст Род Джексон (екс-"Rag Doll"), гітарист Райан Роксі, якого потім змінив Кері Келлі (екс-"Ratt", "Warrant"), басист Джонні Гріпарік (який був також учасником "Slash s Blues Ball"), ударник Метт Лауг (у послужному списку якого значилося співпрацю з Елісом Купером, Аланіс Моріссетт, "The Corrs", "New Radicals") і клавішник Тедді Зигзаг Андреадіс (працював як з "Guns N Roses" , так і з "Slash s Blues Ball").

Перед випуском другого альбому команда зробила невеликий розминковий тур по Америці, а після релізу влаштувала повнометражні світові гастролі. І знову потім проект виявився заморожений, оскільки в 2002-м Слеш увійшов до складу "Velvet Revolver" і вирішив не відволікатися на інші справи.