Slipknot

Помісь пост-"Korn"-івської альтернативи, "Marilyn Manson"-івського нео-шок-року і реп-металу, що виконується цією групою, допомогла "Slipknot" стати одним з найпопулярніших колективів ню-металевої хвилі кінця 90-х. Славу команді також додали їх сценічна уніформа, маски в дусі свята Хелловін, а також нумерація всіх членів банди цифрами від 0 до 8. Приплюсувавши сюди похмурі, нігілістичні тексти і численну армію фанів, іменованих магготамі ("Maggots"), можна отримати уявлення про те, що ж таке "Slipknot".

Група утворилася в 1995 році в глухому американському містечку Дес Мойнс, і отримала свою нинішню назву після зміни ряду вивісок і декількох перетасовок складу.

Устаканиться пронумерована конфігурація виглядала наступним чином: ді-джей Сід Вілсон (0), ударник Джоуї Джордісон (1), басист Пол Грей (2), перкусіоніст Кріс Фен (3), гітарист Джеймс Рут (4), програмер-семпліст Крейг Джонс ( 5), перкусіоніст Шон "Клоун" Крехен (6), гітарист Мік Томпсон (7) і вокаліст Корі Тейлор (8).

Музична сцена Дес Мойнса, про яку практично нічого не було відомо, стала досить нудним випробуванням для групи, яку народ сприймав з великою недовірою і здивуванням. Але хлопці намагалися не звертати на це особливої уваги і продовжували працювати. До 1996 року вони нашкребли грошенят на випуск свого першого альбому, "Mate. Feed. Kill. Repeat". Платівка була надрукована накладом близько тисячі копій, але все-таки змогла привернути увагу діячів шоу-бізнесу. Спочатку за її розповсюдження взялася одна дистриб'юторська контора з Небраски, а потім вже заворушилися і мажори. Спритнішим всіх виявився лейбл "Roadrunner Records", що уклав c групою контракт у 1997 році.

Під керівництвом відомого ню-металевого продюсера Роса Робінсона "Slipknot" взялися за запис однойменного альбому, що побачив світ у 1999-му. Після його виходу команду чекав щільний гастрольний графік, що включав у себе виступ на знаменитому "Ozzfest". Енергійні запальні концерти хлопців у масках збирали все більше і більше народу, і армія фанів групи неухильно зростала.

Композиції "Slipknot" частенько звучали в ефірі, причому особливою популярністю користувалися "Wait And Bleed" і "Spit It Out". Через кілька місяців після виходу тираж другого диска перевалив за платинову відмітку, чого раніше не траплялося з релізами "Roadrunner". Ажіотаж в очікуванні наступного альбому був дуже високий, і багато хто передрікав йому перше місце. Однак прогнози трохи не виправдалися, і опус 2001 року "Iowa" зайняв всього лише третій рядок. Як водиться, після виходу платівки відбулося турне. Неабияк поколесивши з концертами і в черговий раз поставивши спеку на "Оззфесте", музиканти дозволили собі перепочинок. Втім, склавши руки ніхто не сидів, всі зайнялися або сольною роботою, або участю в сайд-проектах, та ще й заснували свій лейбл, "Maggot Recordings".

Робота над черговим альбомом "Slipknot" почалася восени 2003-го, причому верховодив сесіями Рік Рубін. "Vol 3: The Subliminal Verses" надійшов у продаж у травні 2004 року, потрапивши в гарячу десятку багатьох країн і діставшись до другої позиції в "Billboard". За цим послідувало хедлайнерство на "Ozzfest", перша поява команди на фестивалі "Download" та вихід концертний альбом "9.0: Live". По закінченні гастролей деякі учасники "Slipknot" знову присвятили себе сайд-проектам, але в серпні 2008-го команда повернулася з альбомом "All Hope Is Gone".

Читате також