З усіх альтернативних рок-гуртів початку 90-х, "Smashing Pumpkins" менш всього перебували під впливом традиційного рок-андеграунду. Гітарист і автор пісень Біллі Корган готував суміш прогресиву, важкого металу, готики і психоделії, створюючи шаруватий, потужний звук. Фактично, "Smashing Pumpkins" стали моделлю для успішної альтернативної групи - "Nirvana" були занадто деструктивні, а "Pearl Jam" уникали успіху.
Син джазового гітариста, Біллі Корган, що виріс у передмісті Чикаго, в 19 років покинув будинок, щоб виїхати до Флориди зі своєю неопереної готичної групою "The Markes". Але проект зазнав невдачі, і в 1988-м Біллі повернувся в Чикаго. У магазині, куди він влаштувався, Корган зустрів Джеймса іху (гітара), з яким вони почали записуватися, використовуючи як ударних драм-машину. Незабаром Біллі познайомився з басистка Д Арсі Врецкі, яка приєдналася до їхньої компанії.
Група, доукомплектована барабанщиком Джиммі Чамберліном, отримала назву "Smashing Pumpkins". У 1990-му "Гарбузи" випустили свій перший сингл, "I Am One", виданий на місцевому лейблі "Limited Potential". Платівка швидко розійшлася, а в грудні з'явився черговий реліз, "Tristessa". Тут почали метушитися компанії звукозапису, і "Smashing Pumpkins" вирішили укласти контракт з "Virgin Records".
Випущений навесні 1991 року і представляв собою мікс "Black Sabbath" і дрім-попа, альбом "Gish" став повсюдним хітом, особливо в студентському середовищі. На підтримку диска "Гарбузи" організували глобальне турне, що тривало більше року і включало в себе виступи з "Red Hot Chili Peppers" і "Pearl Jam". Під час гастролей в колективі виникла низка внутрішніх проблем: коханці Іха і Д Арсі посварилися, Чамберлін захопився наркотиками і алкоголем, а Корган впав у тяжку депресію. Вся ця бодяга тривало і при запису другого альбому, "Siamese Dream". Але потихеньку Корган позбувся депресії і включився в роботу з подвоєною енергією, взявши на себе запис майже всіх гітарних і басових партій. Тим не менше, вихід альбому відкладався кілька разів. Диск з'явився на прилавках в липні 1993-го, дебютувавши в чартах під номером 10. Кращими речами на ньому були "Cherub Rock", "Today" і "Disarm".
"Smashing Pumpkins" стали хедлайнерами "Lollapalooza 1994", а по завершенні туру група приступила до роботи над новим альбомом. У проміжку між студійником в жовтні 1994-го був випущений збірник бі-сайдів і раритетів, "Pisces Iscariot". Багато хто сумнівався, що подвійний альбом з таким безглуздим назвою як "Mellon Collie And The Infinite Sadness" матиме успіх. На їхнє здивування робота стартувала під номером один, а її тираж не раз перетинав платинову відмітку.
"Гарбузи" збирали цілі стадіони і були на піку популярності, коли в групі знову почалися проблеми. 12 липня від передозування героїну помер гастрольний клавішник, Джонатан Мелвойн. Чамберлін дивом примудрився переварити таку ж дозу, але його вигнали з команди, і "Smashing Pumpkins" витратили два місяці на пошуки нового барабанщика. У серпні було оголошено, що гастрольним ударником групи стане Метт Уолкер, а гастрольним клавішником - Денніс Флеміон, після чого "Гарбузи" вирушили в п'ятимісячний тур. Навесні 1997-го "Smashing Pumpkins" взяли участь у створенні саундтреку до фільму "Batman & Robin". На початку 1998-го Іха записав свій перший сольник, а кількома місяцями пізніше вийшов черговий "гарбузовий" лонгплей, "Adore", який виявився не дуже вдалим. Після цього в команду повернувся Чамберлін, зате пішла Д Арсі.
"Трохи пізніше Корган оголосив про своє рішення розпустити групу. З колишньою басистка "Hole" Мелісою Ауф Дер Маур у 2000 році "Smashing Pumpkins" почали свій прощальний тур, який завершився 2 грудня концертом в Чикаго. У 2001 році Корган спільно з Чамберліном замутив новий проект "Zwan", а Іха і Ауф Дер Маур почали грати в "The Virgins". Після чотирьох років Біллі заявив про намір відродити "Smashing Pumpkins", а незабаром участь в реюніон підтвердив і Джиммі. У 2006-му вони почали готувати матеріал для нового альбому, дату випуску якого призначили на липень наступного року.