Smiths

Однією з британських інді-груп 80-х років, що ознаменували перехід від клавішного нью-вейву до гітарного року, стали "The Smiths". Ядро команди склав вдалий тандем різнопланових по суті особистостей - гітариста Джонні Марра (Джон Махер, р. 31 жовтня 1963) і вокаліста Морріссея (Стівен Патрік Морріссі, р. 22 травня 1959). Якщо Марр сповідував традиціоналістський роковий підхід, то Морріссі був відчуженим від світу романтиком, що потопає в епосі 60-х.

Доля звела цих двох молодих людей 1982 року.

Знайшовши якимось чином спільні точки дотику, хлопці взялися разом складати пісні. До кінця року вони оголосили себе групою, взявши назву "Smiths". Для повноти комплекту до себе в компанію вони запросили барабанщика Майка Джойса і приятеля Марра, Енді Роурк, в якості бас-гітариста. Відігравши кілька концертів у рідному Манчестері, "Ковалі" направили свої стопи до Лондона.

У британській столиці був записаний перший сингл, "Hand in glove", розбурхав андеграунд і підійнявся на верхівку інді-чартів. Музичні тижневики частенько стали присвячувати групі свої площі, а екстравагантні інтерв'ю Морріссея тільки підігрівали інтерес публіки. Вистріливши в чарти ще двома вдалими синглами ("This charming man" і "What difference does it make"), "Smiths" у лютому піднесли однойменний дебютний альбом. Платівка, що мала хороші продажі та огляди, дісталася до другого місця у британському хіт-параді.

Тим часом група зробила невелику вилазку в континентальну Європу, а потім знову відправилася в студію. Друга спроба виявилася ще більш вдалою, і диск "Meat is murder" посів найвищу сходинку національних чартів (хоча деякі критики вважали цей альбом слабший дебютного).

У лютому 1986-го з "ковальських" рядів був вигнаний Енді Роурк (приводом послужило пристрасть до героїну), а на його місце взяли Крейга Геннон. З ним "Smiths" закінчили свій третій альбом і провели тур по Сполучених Штатах. Заокеанська вилазка принесла групі попадання "Queen is dead" в біллбордовскіх сотню, в той час як на батьківщині альбом зайняв друге місце. Незабаром після цього Марр влучив у автокатастрофу, і поки він відлежувався у лікарні, з групи випнулі Геннон, а Роурк повернувся на своє місце. Після повернення Марра в дію "Smiths" продовжили бомбардувати чарти синглами, проте відносини в колективі зіпсувалися.

Морріссі не подобалося, що гітарист почав бігати "на сторону" то до Браяна Феррі, то до Біллі Брегг. У той же час Джонні дратувала прихильність вокаліста ідеалам 60-х і його відмова від пошуку нового напрямку. У такій напруженій обстановці групі все-таки вдалося записати свій останній альбом. По завершенню сесій "Strangeways" Марр грюкнув дверима, а Морріссі тут же розпустив команду і зайнявся сольною кар'єрою. Епітафією "Smiths" став концертний альбом "Rank", що вийшов в 1988 році вже після розпаду групи.