Smokie
У 1973-му ансамбль був запрошений супроводжувати колишнього фронтмена "Herman s Hermits" Пітера Нуна, і протягом цих гастролей музиканти познайомилися з людиною на ім'я Білл Херлі. Білл став менеджером групи і представив своїх підопічних авторсько-продюсерської команді Ніккі чинна і Майка Чапмен. До того часу з плутаниною, що відбувається у барабанщиків було покінчено, і місце за ударною установкою зайняв Піт Спенсер (р. 13 жовтня 1948). За пропозицією чинна і Чапмен група була перейменована в "Smokie", що якраз відповідало "прокуреному" вокалу Нормана.
Перший вініловий млинець вийшов грудкою, і "Pass It Around" не зміг зацікавити британську публіку. Справа зрушила з мертвої точки тільки після виходу другої платівки. Звучання "Changing All The Time" було значно м'якше, і це допомогло розтопити лід у серцях слухачів. Сингл "If You Think You Know How to Love Me" став хітом у багатьох європейських країнах, а в Англії пісня посіла третє місце.
Альбом "Midnight Cafe" вивів ансамбль до вершин успіху завдяки таким пісням як "Something s Been Making Me Blue", "Wild Wild Angels", "I ll Meet You at Midnight". Навздогін "Smokie" дали залп з ряду хіт-синглів, найбільш популярним з яких став "Living Next Door to Alice". Тепер музиканти перетворилися на справжніх суперзірок: їх платівки розходилися мільйонними тиражами, а концерти завжди супроводжувалися аншлагами. Комерційний успіх супроводив альбомами "Bright Lights & Back Alleys" і "The Montreux Album", причому останній з них містив великий хіт "Mexican Girl", що належить не Чину і Чапмен, а Спенсеру і Норману.
Однак після виходу диска "The Other Side Of The Road" в команді намітився творча криза, і продажу платівок стали зменшуватися. У 1981-му "Smokie" в останній раз побували в чартах, а в 1982-му, коли "Strangers In Paradise" зазнав фіаско, колектив прийняв рішення про саморозпуск. Група відродилася в 1986-му, але не минуло й кількох місяців, як радий, що його сольник користується великим попитом, Норман заявив про відставку.
На своє місце Кріс запропонував Алана Бартона (екс-"Black Lace"), що мав подібну манеру виконання. У складі також з'явився клавішник Мартін Буллард, а Спенсера змінив Стів Піннелл. У такій конфігурації група випустила кілька альбомів, але жоден з них не повернув їй колишньої популярності. Своє 20-річчя "Smokie" відзначили диском "Celebration", на який були поміщені свіжі обробки перевірених хітів. На наступний рік трапилася трагедія - гастрольний автобус команди потрапив в аварію, і Бартон загинув. За іронією долі приблизно в той же час група повернула частина успіху, переспів свій древній шлягер ("Living Next Door To Alice (Who the Fuck is Alice)") у компанії з коміком Роєм Чабби Брауном.
Вакансію вокаліста зайняв Майк Крафт, а в 1996-м Сілсона змінив Мік МакКоннелл. У 1997-му група здійснила візит до США, де записала диск "Wild Horses". Сесії проходили в Нешвіллі, тому альбом мав характерний для тих місць присмак кантрі. Дві наступні платівки представляли собою збірки каверів, а матеріал власного виробництва ансамбль випустив тільки до свого 30-річчя.