Sodom
Новим барабанщиком став Кріс Вітчхантер, за участю якого "содоміти" створили пару демок ("Witching Metal" і "Victims Of Death"), навіяних творчістю "Motorhead" і "Venom". Обидві плівки справили велике враження в металевих колах і привели музикантів на "Steamhammer / SPV Records". Незадовго до початку перших офіційних сесій пішов Аггрессор, що поклав початок круговерті гітаристів. Його місце зайняв Міхаель Деструктор, який після виходу EP "In The Sign of Evil" поступився місцем Грейву Вайолейтору.
Але і цей тип протримався в команді недовгий час і відбув після того, як у світ вийшов дебютний лонгплей "Obsessed By Cruelty". З гітаристом Френком Блекфайром був записаний EP "Expurse Of Sodomy", що містив стала класикою "Sodom" композицію "Sodomy And Lust". Якщо на цьому диску ще звучали окультно-сатанинські тексти а-ля "Venom", то вже у своїй наступній роботі Енджелріппер і компанія захопилися військово-політичною тематикою.
"Persecution Mania" отримав від критиків визначення "perfect thrash album", а група тим часом зміцнювала свій статус, мотаючись по Європі разом з американцями "Whiplash" і швейцарцями "Coroner". У 1988-му вийшов концертний альбом "Mortal Way Of Live", чий тираж напрочуд виявився досить високий. Втім "жива" популярність "Sodom" дійсно була на висоті, прикладом чого служило виступ у польському Катовіце, що зібрало 10 тисяч глядачів. У 1989 році за участю продюсера Харріса Джонса була записана найбільш вдала робота групи, "Agent Orange". Альбом зайняв 36-у сходинку в національних чартах, а його тираж перевалив за сто тисяч копій. Після гастролей з "Sepultura" Френк втік до "Kreator", і на деякий час вакансію гітариста зайняв Міхаель Хоффман (екс-"Assassin").
Його у свою чергу змінив Енді Брінгс, що дебютував на диску "Tapping the Vein". Якщо цей альбом був зроблений з закосом у дез-метал, то на наступній роботі музиканти привнесли в свій треш елементи панк-року. До речі, перед записом "Get What You Deserve" відбулася зміна барабанщиків, і установкою заволодів Атомік Стейфімся (екс-"Living Death").
Після релізу "Masquerade in Blood" Енджелріппер заморозив свій проект і зайнявся сольною кар'єрою, а для заспокоєння фанатів був виданий "содомітскій" збірник "Ten Black Years". "Sodom" повернулися в 1997-м з альбомом "Til Death Do Us Unite", що вийшов на лейблі "GUN Records". У радикально оновлений склад крім Енджелріппера тепер входили гітарист Бернеманн і барабанщик Боббі Шоттковскі. Після викликав бурю захоплення серед шанувальників трешу альбому "Code Red" (виданого на "Drakkar Records"), колектив відновив співпрацю з "Steamhammer". У 2001-му ця фірма випустила "M-16", концептуальну платівку, присвячену жахам в'єтнамської війни. Через два роки вийшов записаний в Таїланді концертний альбом "One Night in Bangkok", а в 2005-му на світ з'явився ретроспективний DVD "Lords of Depravity Part I".
У 2007-му представники "Steamhammer" попросили Тома перезаписати матеріал з "In The Sign Of Evil", і лідер "Sodom" пішов їм назустріч. Вихідні треки були грунтовно перероблені, додано декілька раніше нереалізованих речей, і все це вийшло під назвою "The Final Sign of Evil". Хоча в роботі взяли участь Грейв Вайолейтор і Кріс Вітчхантер, офіційними членами команди продовжували залишатися Бернеманн і Шоттковскі.