Sonata Arctica

У 1996 році в північному фінському містечку Кемі з'явилася група під назвою "Tricky Beans". Колектив випустив кілька демо і дав кілька концертів, після чого перейменувався в "Tricky Means". Тодішній стиль команди був далеченько від металу, але до 1999 року, коли вийшло демо "FullMoon", все помінялося. Саме тоді проклюнувся фірмовий "арктичний" саунд, побудований на швидкісних мелодійних клавішах, вдало поєднуються з чистим, високим вокалом.

Склад групи, на той момент витерпить ряд змін, виглядав так: Тоні Какко (вокал, клавішні), Яни Лііматайнен (гітара), Томмі Портімо (ударні) і Янне Ківілахті (бас). Завдяки "FullMoon" музиканти уклали контракт зі "Spinefarm" і влітку 1999-го випустили перший сингл, "UnOpened". Диск вийшов вже під новою назвою - "Sonata Arctica".

До осені прийшла і дебютна полнометражка, "Ecliptica". Платівка була видана не тільки у Фінляндії, але і за кордоном, що дало можливість молодій команді взяти участь в триб'юту "Helloween" і "Scorpions". Між тим, Тоні вирішив більше уваги приділяти співу, і тому до складу "Sonata Arctica" був заангажований клавішник Мікко Харкін.

Концертна енергетика значно підвищилася, і навесні 2000-го колектив був запрошений в турне з монстрами фінського металу "Stratovarius". По закінченні гастролей вийшов міні-CD "Successor", після чого Янне поступився місцем одному із засновників "Tricky Beans" Марко Паасікоскі. Популярність "Сонати" росла як на дріжджах, і навесні 2001-го їй довірили відкривати концерти Еліса Купера і Діо. Приблизно з рік група працювала над другим альбомом, всі пісні для якого знову написав Тоні. "Silence" був випущений спочатку в Японії, а восени музиканти особисто відвідали Країну Вранішнього Сонця. За підсумками того візиту вийшов концертний альбом "Songs Of Silence". Не залишилася без уваги і Європа, де колектив нарізав кола в компанії з "Gamma Ray".

Трохи перепочивши, "Sonata Arctica" прокотилися по своїй батьківщині, а потім рвонули до Південної Америки. Бурхлива гастрольне життя притомився Мікко, і він пішов, передавши клавіші в руки Хенріка КЛІНГЕНБЕРГ. Втім, під час запису третього альбому обійшлася без нового кеймена, а його партії виконали Какко і запозичений з "Stratovarius" Йенс Йоханссон.

"Winterheart s Guild" супроводжувався синглом "Victoria s Secret", який за кілька тижнів обставив релізи від Емінема, "Negative" і "Rasmus" і розташувався на самій верхівці фінських чартів. Сам лонгплей дебютував на 3-й позиції і простирчав в гарячій десятці більше місяця. Після виходу "Winterheart s Guild" термін контракту з "Spinefarm" закінчився, і колектив перебрався під дах "Nuclear Blast". Першим альбомом, записаним для нових господарів, став "Reckoning Night", що супроводжувався туром в компанії з "Nightwish". У 2005-му вийшов DVD "For The Sake Of Revenge", і в тому ж році "Sonata Arctica" вперше побували в Північній Америці. Після візиту в Штати фінські хлопці взяли участь у ряді європейських фестивалів, включаючи "Sweden Rock Festival" і "Wacken Open Air".

У той час як концертна діяльність "SA" била ключем, студійна життя завмерло, і тому як "затички" був випущений збірник "The End Of This Chapter". Свіженьким матеріалом команда порадувала своїх шанувальників тільки в 2007 році, коли вийшов альбом "Unia". Довге очікування компенсувалося серією аншлагів та попаданням синглу "Paid It Full" на самий верх національного хіт-параду. Влітку 2007-го з "арктичних" рядів був звільнений Яні Лііматайнен, а його місце зайняв Еліас Вільянов.