Soul Asylum

Початок групі було покладено в 1981 році, коли колишній гітарист "At last" Ден Мерфі висмикнув Дейва Пірнер з його панківської банди "The shits" і разом з басистом Карлом Мюллером заснував новий проект під назвою "Loud fast rules". На перших репетиціях Пірнер поєднував обов'язки вокаліста та барабанщика, але трохи пізніше в колективі з'явився "чистий" ударник Пет Морлі.

Напрямок команда взяла на хардкор-поп. У 1984 році колектив змінив вивіску на "Soul asylum" і підписав контракт з "Twin Tone Records". Під керівництвом продюсера Боба Маулда хлопці записали свою першу платівку "Say What You Will". Диск 1986 року "Made To Be Broken" також записувався за участю Маулда, тільки от за ударною установкою тепер сидів Грант Янг.

Перед тим як попрощатися з "Twin Tone" група випустила на цьому лейблі платівку "Clam Dip And Other Delights", куди увійшли кавери інших виконавців, типу "Jukebox Hero" від "Foreigner", "Rhinestone Cowboy" Глена Кемпбелла, "Move Over" Дженіс Джоплін, "Mandy" Баррі Манілова.

У 1988-му діяльність "Soul asylum" була тимчасово припинена, але через кілька місяців музиканти повернулися до роботи, підписавши контракт на випуск наступного альбому з мажорним лейблом "A & M Records". Композиції колективу все частіше стали звучати в радіоефірі, однак альбоми "Hang Time" і "Soul Asylum And The Horse They Rode In On" не змогли потрапити в чарти, і розчарована "A & M" розірвала контракт. У 1992 році "Soul asylum" взяла під своє крило "Columbia Records". На новому лейблі музиканти записали альбом "Grave Dancer s Union", що містив суперхіт "Runaway Train". Завдяки йому платівка не тільки опинилася в чартах, але через деякий час знайшла мультиплатиновий статус.

Пісня була присвячена дітям, що втік з будинку, і не залишила байдужими серця мільйонів слухачів. Самі музиканти не стали наживатися на цій болючої теми, а всі гроші від випуску синглу "Runaway Train" передали в національну благодійну організацію "National Missing Persons Charity".

Тим часом сама пісня штурмувала хіт-паради, діставшись до п'ятої позиції в чартах "Billboard". Група з'явилася на престижному шоу Девіда Леттермана, а потім на "MTV awards" перед четирехсотмілліонной аудиторією телеглядачів. "Soul asylum" стали тепер настільки популярні, що президент США Білл Клінтон запросив їх виступити на галявині перед Білим домом. Подальший інтерес до команди підігрів Дейв Пірнер, що з'явився зі своєю подружкою Віноной Райдер у фільмі "Generation X". Проте популярність лише однієї пісні почала гнітити музикантів, і вони викинули "Runaway Train" зі своїх концертних сет-листів, вирішивши повернутися до панківським коріння.

Перед виходом альбому "Let Your Dim Light Shine" місце за ударною установкою зайняв Стерлінг Кемпбелл. Однак цей товариш недовго протримався в групі, і до 1998 року на його місце тимчасово взяли Кріса Квінтану. Інші ж учасники "Soul asylum" останнім часом воліли розважатися в різних сайд-проектах.

Читате також