Specials

У 1977 році в англійському місті Ковентрі з'явилася команда "The Automatics", до складу якої входили клавішник Джеррі Даммерс, басист Хорейс Пантер, гітарист Лінвал Голдінг, барабанщик Сільвертон Хатчінсон та вокаліст Тім Стрікленд. Виступаючи в клубах, група завойовувала увагу публіки врученням коктейлю з панку і реггі. Через деякий час Тіма змінив Тері Хол, а Джеррі притягнув в колектив свого знайомого гітариста Родді Байєрса.

У такій конфігурації "Automatics" записали пробну плівку і спробували прилаштувати її куди-небудь, але з цієї затії нічого не вийшло. Тоді Джеррі вийшов на менеджера "Clash" Берні Родса і за допомогою нього отримав дозвіл на участь у турі "On Parole". Втім, і тут справа не вигоріла, оскільки прихильники "Clash" жадали чистого панку і ніяких домішок у вигляді реггі не переносили.

Єдиним позитивним моментом тих гастролей стала поява в колективі Невілля Степла, який відав перкусією і деякими вокальними партіями. До того моменту група вже встигла змінити ряд назв: "The Coventry Automatics", "The Special AKA The Coventry Automatics" і нарешті "The Special AKA". Наступні півроку команда займалася репетиціями і якраз в той час почала експерименти з елементами ска.

Пізніше музиканти замінили Сільвертона Джоном Бредбері, організували власний лейбл "2 Tone" і своїми силами випустили сингл "Gangsters". Несподівано пісню підхопили багато радіостанцій, на концерти "Specials" повалив народ, а між рекорд-компаніями розгорілася битва за контракт. Найбільш вигідна пропозиція надійшла від "Chrysalis", яка тут же перевидала "Gangsters". Сингл увірвався в гарячу десятку, а команда вперше з'явилася в "Top Of The Pops". Дебютний альбом, спродюсований Елвісом Костелло і вийшов восени 1979-го, стартував на 7-му рядку національного чарту. Британські гастролі пройшли з аншлагами, і "Specials" вирушили підкорювати Америку. Там вони виступали на розігріві у "Police" і часто затикали хедлайнерів за пояс. Однак всередині колективу почалися сутички, і запис другого альбому пройшла в напруженій обстановці.

На "More Specials" група зробила розворот від ска та панку в бік Ландж, але, тим не менш, публіка тепло зустріла роботу, і платівка увійшла в заповітний Топ 10. Після закінчення супутніх гастролей частина музикантів зайнялася сторонніми проектами. Незважаючи на цей факт у 1981 році вийшло відео "Dance Craze" і свіженький міньйон "Ghost Town".

Тим часом, обстановка в колективі продовжувала загострюватися, що призвело до неминучого розпаду. Террі, Невіл і Лінвал сколотили новий бенд "Fun Boy Three", а Джеррі, Хорейс і Бред через кілька місяців повернулися до назви "The Special AKA". Доукомплектувати складу за допомогою Стена Кемпбелла (вокал), Егідія Ньютона (вокал), Джона Шиплі (гітара), Гері Макмануса (бас) і Роду Дакара (вокал), музиканти зайнялися виробництвом синглів. Між тим лейбл вимагав від них альбому, але оскільки миттєвої реакції не було, фірма випустила компіляцію "This Are Two Tone". Новий лонгплей, "In The Studio", ліг на прилавки тільки в серпні 1984-го. Робота мала непоганий успіх, але тим не менш дні "Specials" були вже полічені, і група незабаром зникла з музичного обрію.

Кожен з учасників проекту пішов своєю дорогою, хоча час від часу їх шляхи перетиналися. У 1994 році Байєрс, Голдінг, Пантер і Степл возз'єдналися під старою вивіскою, а доукомплектували складу барабанщик Ейтч Бембрідж, клавішник Марк Адамс і тромбоніст Адам Бірч. Кілька років відроджена група посилено гастролювала, записала кілька середньої якості альбомів, а на початку третього тисячоліття розпалася знову.