Spermbirds

У 1983 році в невеликому німецькому містечку Кайзерслаутерн утворилася команда з підозрілою назвою "Spermbirds". Призвідниками даного проекту були такі особи: Лі Холліс (вокал), Маттіас Гетте (ударні), Маркус Вейлеманн (бас), Франк Рам (гітара) і Роджер Інгентрон (гітара). Усіх цих хлопців об'єднала любов до класичного панку типу "Wire", "The Ruts", "Angelic Upstarts", "Buzzcocks", а також до творчості пізніших представників даного жанру, а саме "Minor Threat", "Black Flack" і " Agent Orange ".

Першою платівкою колективу став спліт-сингл "Don t Forget The Fun", на який потрапив гімн німецьких скейтерів "My God Rides A Skateboard".

Рік по тому на світ з'явився і повноцінний вініловий млинець, "Something To Prove", виданий не тільки в Німеччині ("We Bite Records"), але також в Америці ("Boner Records") і Англії ("Manic Ears Records"). Завдяки таким речам як "Try Again", "Americans Are Cool", "You re Not A Punk" ця платівка була згодом визнана одним з найбільш впливових європейських хардкор-релізів.

Друга робота, "Nothing Is Easy", закріпила за "Spermbirds" репутацію енергійної драйвовою команди, однак незважаючи на цей факт колектив незабаром розпався. Втім, без групи музиканти відчували себе незатишно, і вже в 1989-м возз'єднався квінтет взявся записувати третій платівку. Альбом "Common Thread" відбив нові віяння в плані металізації саунду, і такі речі як "Melt The Ice" і "Only A Phase" стали першими ластівками стилю "кроссовер". У 1989 році "Spermbirds" провели велике європейське турне, і практично всі їхні виступи проходили з аншлагами. У 1990-му група випустила студійник "Eating Glass" і концертний альбом "Thanks", але після чергових успішних гастролей розпалася вдруге. Вже постфактум вийшов диск "Joe", що базувався на раніше нереалізований матеріалі.

Лі вирішив зосередитися на своєму іншому проекті "2 Bad", а обезголовлена команда на кілька років згорнула діяльність. "Spermbirds" повернулися в 1994-м з новим вокалістом Кеном Хаусом (також як і Холліс який був американцем).

З цим типом група записала пару студійних альбомів, "Shit For Sale" і "Family Values". Обидві платівки були видані на мажорному лейблі "GUN Records" і обидві потрапили на 88-е місце в національних чартах. Трохи пізніше на світ з'явилися зальник "Get Off The Stage" і ретроспективний збірник "Coffee, Hair And Real Life". На жаль, Хаус виявився занадто егоцентричним товаришем і, помучившись з ним гастролях, музиканти знову прийняли рішення про розпуск групи. Третя фаза існування "Spermbirds" завершилася в 1997 році концертом у рідному Кайзерслаутерні. На цьому виступі були виконані всі накопичені за 12 років хіти, а з мікрофоном працювали і Кен і Лі.

І все ж це був не кінець історії - вже в 1999 році за пропозицією Холліса відбувся реюніон оригінального складу. Спочатку музиканти поновили концертну діяльність, а в 2004-м порадували шанувальників свіженьким студійним матеріалом, що вийшов на диску "Set An Example".