Spineshank

Ця команда була створена на уламках іншої лосанжелесской групи, "Basic enigma". Приводом для цього послужило прослуховування її учасниками альбому "Fear factory" "Demanufacture". Вихідці з "Basic enigma", вокаліст Джоні Сантос, гітарист Майк Саркісян і барабанщик Томмі Декер, скооперувалися з басистом Робертом Гарсіа та нарекли свій новий проект "Spineshank". Записавши одну демку, хлопці увійшли в контакт з гітаристом "Fear factory" Діно Казарес і дали йому послухати вийшов матеріал.

Діно був у захваті від скаженої енергетики "Spineshank" і тут же запропонував музикантам виступити на розігріві у своєї банди в популярному клубі "Whiskey A-Go-Go". Цей концерт став початком для серії інших "откривашек": у "Coal chamber", "Snot", "Soulfly", "Sepultura", "Danzig", "Static-X", "System of a Down" та інших відомих колективів.

У кінцевому рахунку, групою зацікавилися діячі з "Roadrunner records", і в 1998 році "Spineshank" обзавелися контрактом. У вересні вийшов їх дебютний альбом, "Strictly diesel". У його записі взяв участь вокаліст "Fear factory" Бартон Сі Белл, який виступив гостем на заключному треку ("Stain"). Крім власного матеріалу групи диск також містив своєрідний кавер знаменитої бітлівської композиції "While my guitar gently weeps". В цілому альбом вийшов сируватим і, незважаючи на активну гастрольну підтримку, особливою популярністю серед слухачів не користувався.

Про "Spineshank" всерйоз заговорили після виходу другої роботи, "The height of Callousness". Її продюсером став Гарт Річардсон ("Rage against the machine", "Kittie"), а микшированием альбому займався Скотт Хамфрі (Роб Зомбі, "Methods of Mayhem").

Через рік "Roadrunner" випустив дигипаків-версію "The height of Callousness", доповнену чотирма бонус-треками, що не потрапили в оригінал. Альбом мав набагато більший успіх, ніж дебютна робота. Значну роль у цьому зіграли сингли "Synthetic" і "New disease", що пробилися в теле-і радіоефір. У 2001 році "Spineshank" посилено гастролювали по всьому світу, ділячи майданчика з "Disturbed", "Mudvayne", "hed PE" і "Orgy". Крім того, хлопці з'явилися і на такому заході як "Ozzfest". Нескінченні концерти втомили музикантів, і хлопці хотіли було відпочити, але їм довелося знову вирушати в студію.

Під керівництвом того ж Річардсона група взялася за нарізку третього альбому. Що вийшов в липні 2003-го "Self-Destructive Pattern" побив популярність попередніх релізів і приніс команді місце в чартах "Billboard" (89-а позиція). І все було б добре, але як це часто буває, у колективі виникли розбіжності. Призвело це до того, що на початку 2004 року подав у відставку фронтмен Джонні Сантос, поставивши тим самим під сумнів подальше існування "Spineshank".