Stahlhammer
Трохи порадившись, хлопці прийшли до висновку, що непогано було б замутити що-небудь металеве з упором на німецьку лірику. Спочатку групу хотіли назвати "Eisenherz", але через юридичні неув'язок вивіску довелося змінити на "Stahlhammer".
Склад, в якому записувався дебютний альбом, виглядав так: Вілер (вокал), Томас Шулер (гітара), Петер Кароль (бас), Стокер (ударні). "Killer instinct", виданий в 1995 році фірмою "High gain", здобув собі популярність в Австрії та Німеччині. Успіх диску забезпечив кліп на пінкфлойдовскій кавер "Another brick in the wall".
Після виходу альбому Гері Уілер поступився своїм місцем біля мікрофона грузинському співакові Георгію Олександровичу Маказарія. З новим вокалістом "Stahlhammer" записали другий полнометражнік "Wiener Blut". Головна композиція з цього диску була видана синглом і являла собою металеву версію вальсу Йоганна Штрауса. До речі, Петер Каролі раніше працював у Віденському державному театрі опери та балету і був знайомий з відомим диригентом і хореографом Ренато Занеллой. Занелла допомагав організовувати концерти "Stahlhammer", і завдяки цьому глядачі могли одночасно насолоджуватися металом і класичними танцями. Саме Ренато сприяв переміщенню "Сталхаммера" з маленьких клубів на великі майданчики, де також виступали "Subway to Sally" і "Rammstein".
Ну, а після того, як група виступила на віденському "Impulse tanz festival", її активно почали показувати австрійські та німецькі телекомпанії. У липні 1998 року "Stahlhammer" стали учасниками шоу, що проходив на площі Гайдна у Відні. Концерт показувався також по телебаченню, і його змогли подивитися 35 мільйонів глядачів.
Перед записом третього альбому в команді з'явився гітарист Конрад Шренка, який раніше працював з легендарної поп-зіркою австрійської сцени Фалько, трагічно помер в 1998-му. У пам'ять про це відомому музикантові "Stahlhammer" включили на платівку пару металевих каверів з його репертуару. На запис "Feind Hort Mit" в якості гостей були запрошені три оперні співачки і скрипаль. Після європейського туру на підтримку альбому команду покинули Маказарія (який пішов у поп-проект "Ohrraush") і Шренка (зайнявся сольною кар'єрою). У результаті діяльність колективу знизилася до нуля, але у квітні 2002-го "Stahlhammer" заявили про своє повернення з новим гітаристом Ніко Стосслом і оригінальним вокалістом Вілером.
Група розірвала попередній контракт з "Nuclear blast" і домовилася про випуск четвертого альбому з канадською фірмою "Prime time musik". У Європі дистрибуцією "Eisenherz" зайнялася "Point music", ну а в самій Австрії диск просувався компанією "Universal". На підтримку платівки "Stahlhammer" провели клубний тур по Європі. Крім того, успіх альбому забезпечила танцювальне дрібниця "Eisbar". Чергове, п'яте за рахунком, творіння віденських металістів побачило світ у вересні 2004 року.