Steeler

Що з'явилася в період розквіту німецького хеві-метал, група "Steeler" з Бохума, стала стартовим майданчиком для популярного гітариста Акселя Руді Пелла. На початку 80-х років Пелл з бас-гітаристом Волкером Кравчаком заснував банду, яка дістала назву "Sinner". Через деякий час до них приєдналися гітарист Томас Едер з "Fallen angel" і барабанщик Сіггі Вайсмюллер. У 1982 році група записала свою першу демку, скориставшись послугами вокаліста Карла Холтхаус, учасника місцевих колективів "Nemo" і "Gladiator".

Композиція "Call her princess" якимось чином потрапила в радіоефір, чим привернула до німецьких металлерам увагу лейблів.

Незабаром музиканти підписали контракт на пару альбомів з фірмою "Earthshaker". Для повного щастя їм не вистачало тільки вокаліста, і вихід був знайдений в особі колишнього колеги Едера по "Fallen angel" Петера Барц. До речі, до того моменту команда вже носила нову назву - "Steeler", оскільки один "Sinner" в Німеччині вже був.

Забавно, але в Америці в 1983 році існувала група "Steeler". Однак вона швидко розвалилася, і нашим героям не знадобилося вдруге міняти вивіску. Перед записом дебютного альбому Вайсмюллера за ударними змінив Ян Йілдірал. За 11 днів оновлена команда зготувала перший вініловий млинець, тираж якого склав 9000 екземплярів. Стиль, в якому був зроблений альбом, нагадував творіння земляків з "Accept". Наступна платівка "Стілера" вийшла роком пізніше. На цей раз сесії тривали 15 днів, а тираж "Rulin the Earth" склав 18000 примірників.

Справи у лейблу йшли поганенько, і це позначалося на самих музикантів. Щоб хоч якось просунути свою популярність і заробити грошенят, команда готова була грати у будь-яких приміщеннях. У 1986-му році "Steeler" переїхав під новий дах, уклавши контракт з "Steamhammer / SPV". Однак у Волкера відразу ж виникли проблеми з менеджментом. Ті хлопці чомусь вважали, що Кравчак не вписується в імідж групи, і виставили його за двері.

Місце бас-гітариста зайняв один Йілдірала, француз Херв Россі (екс-"Antracite"). Однак на третьому альбомі Россі не зіграв ні ноти, а всі басові партії були записані Томмі Ньютоном з "Victory". "Strike back" з музики мало чим відрізнявся від попередніх релізів, але продюсерська робота була на висоті (за неї відповідав Франк Борнеманн з "Eloy"). Продажі диска зросли до 33000 копій. Незабаром після виходу платівки Россі відбув на батьківщину, а вакантне місце дісталося Роланду Хагуа з "Axe victims". Останньою спробою "Steeler" створити що-небудь путнє став диск "Undercover animal", проте альбом спіткала комерційна невдача. Незважаючи на те, що промо-тур команда проводила в компанії з "Saxon" тиражі платівки впали на третину в порівнянні з попереднім релізом.

Кінець усьому поклав Аксель Руді Пелл, який оголосив про початок сольної кар'єри. Група була розпущена, а її колишні учасники зайнялися іншими справами. Барц став редактором "Metal hammer", а потім перебрався на EMI. Йілдірал грав у "Darxon" і "Shout", а потім обзавівся туристичним агентством. Едер став ведучим на радіо. Ще один колишній член "Steeler", Кравчак, склав компанію Пеллу в його успішної сольної роботі.